Тоді був старий завіт, п. Станіславе, а потім прийшов новий, а з ним і Бог опустився на грішну землю. Чим закінчилася ця епопея всі знають добре, але висновки так і зависли в повітрі, бо ми (люди) - невиправні егоїсти і нам Святий Бог не допоможе, як ми не візьмемося за розум. Дякую!
Отже баба на двоє ворожила, або вмре, або буде жила, та при любих розкладах - треба жити, але, що буде з конституцією, адже її змінювали вже два чи три рази і початковий варіант, майже втрачений. Дякую!
Дуже повчальна байка, але люди по своїй природі - невіри і не хочуть наслідувати чужий приклад, а йти своєю дорогою, яка здається їм кращою, коротшою, тому-то ми наступаємо так часто на граблі.