Я поважаю Ваш вибір, але не все те золото, що блищить, та й по одежі тільки зустрічають, а проводжають все ж по уму. Я теж люблю критикувати, але за діло, бо, як кажуть, критика не сварка.
Гірка картина нашого життя. Я собі думаю, може, ми хочемо все і відразу, а колесо історії не таке й легке, щоб його так швидко повернути, тому приходять слова дитячого віршика - почекайте, дітки, дайте тільки строк, буде вам і білка, буде і свисток.
Я, скажу Вам відверто, дуже скучила за снігом,бо дуже люблю зими,хоч холоду і боюся, зате красою не можу намилуватися, але на все Божа воля. Красно Вам дякую за відгук.
Маєте рацію, п. Борисе, зими і справді були м*які, але снігу насипало багато, пам*ятаю навіть хуртовини були, але, щоб ні снігу, ні морозу - ще не було. Дякую!
Болісно... серце розривається від болю, що спіткав нині не одну матір і молоду дружину. Множаться і множаться сироти на нашій землі, а "їхтамнєти" без сорому продовжують свою чорну справу і нема цьому ні кінця, ні краю...
І то правда, хто шукає - той завжди знайде, але чому без рими? Рима пережила багато на своєму шляху, та все ж римоване слово краще читається і сприймається. Дуже гарно! Сподобалось!
Я про те ж... Кому це вигідно, щоб так щодня з екрана лилися бруд і брехня. Тільки аварії, там підрізали, там убили невже по всій Україні нема гарних вістей, щоб добро селилося в серці, то й люди стануть добрішими. Добру тему підняли Ви п. Вікторе.
Неймовірно цікаво.., так чітко описано, ніби побували там насправді. Погоджуюсь, що ми водночас все, хоч це дуже складно зрозуміти, а ще складніше пояснити.
Дуже щемкий вірш. Виступили сльози коли читала, бо дуже вже від серця написано, здається сама душа промовляє ті слова. Я Вам вірю, п.Наталю! Саме така віра багатьох людей і змінює нашу державу. Уклінно дякую!