Мої мрії про тебе, кохана.
Ніжно душу зігріли в зимі
І в полудневий край заманили
Твої очі зелені, сумні.
Ти так схожа на дивну русалку,
Що торкається арфи струни
І щоночі до мене заходиш
У гарячі, схвильовані сни.
Нерозгадана досі для мене
Твоя посмішка, дотик руки.
Моє серце шалено стукоче,
Бо кохаю тебе на віки...
В твоїй пам'яті вкотре воскресну,
З неї злину, як осені дим,
Покладу я до ніг твоїх весну,
Неціловану досі ніким...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.