Чт, 21.11.2024, 23:58
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Поцілунки наші, ніби дикі гуси

Поцілунки наші, ніби дикі гуси,

Що сполохано злітають над водою,

Нащо ж я щодня на тебе так молюся,

Як вінчатись завжди маю з самотою.

 

Наші очі полохливими зайцями,

Не догнати, не зловити, не спіймати,

Нащо ж нам тоді ці погляди між нами,

Як довіку нам потрібно їх ховати.

 

Наші зорі як зіходили на небо,

То сховалися за чорною дірою,

Нащо ж я тоді трамбую дні до тебе,

Як тих днів немає поряд із тобою.

 

Наші крила зачерпнули з неба прощі,

Та не втримали, струсивши невблаганно,

Нащо ж я тебе ховаю від пороші,

Як ти вічно по ту сторону екрана.

 

Наші болі, як царі, сидять на троні,

Без надії, що колись прийде повстання,

Нащо ж душі ми сплели, немов долоні,

Як у них нема нічого, крім кохання.


Додав: miknech (13.11.2019) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1237 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 Asedo1949 • 11:00, 14.11.2019 [Лінк на твір]
Якесь   дуже   загадкове   і   дивне   кохання.
avatar
0
2 miknech • 22:12, 14.11.2019 [Лінк на твір]
Спостерігаючи за людьми, можна побачити багато дивини. У тому числі й у коханні.
avatar
0
3 nasvictor • 15:03, 16.11.2019 [Лінк на твір]
Сумно. Але таке життя. Половинки часноне відразу сходяться.
avatar
0
4 miknech • 22:38, 16.11.2019 [Лінк на твір]
Дякую.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz