Пн, 04.11.2024, 20:22
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3382]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Перемогу, війну
 

Алея кладовища

Алея кладовища… Йдуть дівчата.
В хустині чорній одна… іде повз грати

До жінки: — Поминайте хлопця-друга.
А на лиці її страшенна туга. 

Минуло сорок днів.  Сьогодні — сорок.  
Життя юнацьке обірвав осколок. 
Немає сліз. Сухі, червоні очі
Все виплакали за ці дні і ночі…

Заплакала та жінка замість неї,
А на могилі плакали лілеї. 
В землі — чийсь син. Це місце знає мати.
Свого — не пощастило поховати…

Зник безвісти у цій війні проклятій
Син другий... Тож тепер їй горювати:
Нема синів, ні невісток, ні внуків.
Над хатою літають чорні круки…

Вже сива… Рветься серденько від болю.
Хіба таку собі хотіла долю?
І як спинити цю війну трикляту?
І хто її догляне сиву матір?

Стоять пліч-о-пліч дівчина і жінка,
Їх доленьки звела одна стежинка…

 

15. 01. 2020 рік

Світлина з інтернету


Додав: kraynyuk46 (16.01.2020) | Автор: © Крайнюк Надія
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Перемогу, війну

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1664 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
avatar
1
1 ruhlyvy • 03:19, 17.01.2020 [Лінк на твір]
Вірш зворушливий! Але дуже сильне враження справив не текст, а фото. Думаю, що це не у ваших краях, бо на Сході України червоно-чорні прапори УПА і досі не сприймаються народом. В нашому Острі люди продовжують казати, що "цю війну бандюгі бандьори наробили". У людей в головах реальна каша: і Путіна клянуть, і Бандеру, і, взагалі, повністю деморалізовані та дезорієнтовані. Які там прапори УПА - тут би хоча б перестали за Брежнєвим скиглити!
avatar
0
4 kraynyuk46 • 16:44, 17.01.2020 [Лінк на твір]
Дякую за коментар. Що стосується світлини, то здається це у Полтаві, якщо не помиляюся. Я знаю людей і немало, які кажуть про те, хто розпочав цю війню. І серед цих людей є вчителі, вихователі, мої родичі... Сумно все це, і ми вже все це проходили. Російська пропаганда свою роботу продовжує, і зупинятися не збирається.
avatar
0
2 virchi • 11:24, 17.01.2020 [Лінк на твір]
І чим ближче до поминальних днів, чим вірш буде більше ятрити серце і душу...
avatar
0
3 kraynyuk46 • 16:34, 17.01.2020 [Лінк на твір]
Дякую, пане Василю, за коментар і за підвищення репутації. Хоч і кажуть, що звикли всі до війни, та це неправда. Особисто я дуже боляче відгукуюсь на все, що відбувається на Сході України.
До речі, цей вірш написаний на основі реальної історії. Будемо сподіватися на краще. Бажаю добра, щастя, миру!
avatar
0
5 suziria • 20:23, 17.01.2020 [Лінк на твір]
Cумно...  Україна оплакує своїх синів
avatar
0
7 kraynyuk46 • 22:30, 17.01.2020 [Лінк на твір]
Сумно і боляче все це бачити і переживати. І ніхто не знає, коли все закінчиться... На жаль.
Дякую, Анатолію Івановичу, за співчуття.
avatar
0
6 Asedo1949 • 21:43, 17.01.2020 [Лінк на твір]
Болісно... серце  розривається  від  болю,  що  спіткав  нині  не  одну  матір  і  молоду  дружину.  Множаться  і  множаться  сироти  на  нашій  землі,  а  "їхтамнєти"  без  сорому  продовжують  свою  чорну  справу  і  нема  цьому  ні  кінця,  ні  краю...
avatar
0
8 kraynyuk46 • 22:37, 17.01.2020 [Лінк на твір]
Давно ми з Вами спілкувалися, п. Катю. Дякую за коментар. 
Ворог не зупиняється. Навіть натяку немає на закінчення війни. Скільки жертв, калік, вдів і сиріт... Немає ні слів, ні сил все оте бачити і чути.
Думала, що після нового року щось зміниться. Та марне...
avatar
0
9 Lidia • 21:13, 19.01.2020 [Лінк на твір]
Такий біль... Навіть не знаю, що сказати...
avatar
0
10 kraynyuk46 • 22:17, 19.01.2020 [Лінк на твір]

Дякую, пані Лідіє, за коментар і співчуття. Що тут скажеш? Слів немає, а тільки біль і сльози...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz