Які б нам доля не ростила хащі,
Як би нас Бог не гнав укотре з Раю,
Я хочу бути поруч, Ти – найкраща,
Бо я Тебе…, бо я Тебе… Кохаю…
Не легко вмерти і не легко жити,
Між двох світів балансувати вітром,
Та стільки разом усього прожито,
Що найпростішим є Тебе…. Любити…
Сто тисяч чарок і порад довкола,
І між усіх не знаю я мети,
В одному певен: Ти – моя підкова,
Була і є – єдиний друг мій - … Ти…
Нікому кави не зварю я зранку,
Не замішу із сиром пироги,
Для Тебе лиш – найзапальнішої коханки,
Щоб Ти цвіла і пахла від жаги…
Я марив затишком і гамором дитячим,
Ти – диригент мовчання і подій,
Ми маєм щастя неземне, неначе,
Ти тільки не спиняйся… мрій…
Ти – неповторна в погляді і вчинку,
Найдивовижніша у внутрішніх світах,
Найнеймовірніша в усьому, моя Жінка,
Мов чорний лебідь, мій сердешний птах…
_________________________________________
Які б нам доля не ростила хащі,
Як би нас Бог не гнав укотре з Раю,
Я хочу бути поруч, Ти – найкраща,
Бо я Тебе…, бо я Тебе… Кохаю…
| 
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.