Який вже раз розіп'ята стоїш,
Який вже раз ярмо важке поклали,
А ти стоїш на зламі всіх століть
На зло усім, щоби за приклад мали.
Віночок волошковий ти сплела,
Його поклала на русяву косу -
І вистоїш у цій борні сама,
І пісню заспіваєш стоголосу.
Держави інші якось так живуть -
Не божеволіють від зради і облуди,
Їм євро очі засліпив мабуть,
А може там і не живуть вже люди...
В нас ллється кров і гинуть в нас сини,
Частіше похоронки, ніж кохання.
Ми ж переможемо в цій визвольній війні
І прийде мир обов'язково зрання!!!
Це для мітингу чудово підійшло б. Мир завжди приходить після війни. Інша справа, що іноді ціна того миру буває така, що він може стати гіршим за війну. Ізраїль на ТАКИЙ мир не погоджується аж від дня проголошення своєї Незалежності. Нічого, живуть вельми пристойно... До речі, там зараз десятки тисяч стовідсоткових українців на заробітках...
Це наше з Вами таке бажання, така жовто - синя утопія чи довгоочікувана мрія до якої ми ще довго будем іти, але дуже хочеться, щоб так і було. Ваші слова та й до Бога.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
