"А ти не минайся ніколи, У спогадах будь! Мій болю солодкий, моя білокрила надіє..." Так ніжно, трепетно! Хочу сказати, що так можна сказати про всі Ваші чудові вірші.
"Несе мій Янгол для душі сорочку- далеку колискову з України. " як бачите я не виключення і мене також вразили ті слова, і я здається, розумію Ваше безсоння... :55555:
Глибокодумно написані рядки Вашого твору. Вони, як не дивно, якось перегукуються зі словами мого памфлета і за темою їх навіть об'єднують Вами написані такі справедливі слова: "дитя комерції від крові і від плоті, Іуда знав, що багатіти треба – на голоті…"Наше сьогодення нічим не відрізняється. :55555:
І слава Богу, що Ваша ЛГ знайшла аргументи до життя, бо читаючи вірш я була в такій напрузі, що здавалося становище безвихідним не тільки для неї, а й для мене. З перших рядків взяв мене Ваш вірш за живе...
Прекрасний, добрий, сердечний вірш! Маленькі недоліки можна виправити, а вкласти свою душу у вірш, не кожному вдається. "Я голову схиляю перед ними," мабуть буде доречніше Я голову схиляю перед тими , але то тільки моя думка.
Кепсько коли надія розбивається на друзки, бо без неї наступає в житті дуже важкий час, який, зазвичай, легше пережити в колі рідних чи друзів, що б і порадила Вашій ЛГ, а ось ще одна добра новина - скоро весна...