Вітаю Вас на нашому сайті! Маю надію, що Вам тут сподобається і Ви знайдете багато цікавого, і корисного. Вірш Ваш наповнений емоціями, але підтримую,п.Тетяну, над віршем ( над формою) ще треба попрацювати. Натхнення Вам і терпіння! З повагою.
Ця пейзажна замальовка нагадала мені давно минувші дні, як ми з чоловіком, будучи ще молодими, поїхали в Яремче і потрапили саме в таку погоду, ну точно за Вашим віршем. Майже, до ранку ми вишивали слідами зимову білизну, бо заночувати було ніде, але краси тої ночі я не забуду ніколи. Дуже гарно!
А на півдні потепління Показало своє вміння... За ніч з'їло кучугури, Що росли, немов ті мури, І звільнилася землиця, Що стояла білолиця, і тепер трава, мов рута, Бо вода - це не отрута, А живильна всім волога, Проте в місті -це облога, Для усіх людей тривога, Всім шляхам - пересторога... Цікаве Ваше бачення природнього потепління.
Човна втягнули, та біда... На зло спинилась течія, І ті, що плавати хотіли На мілину всі разом сіли, Але чекайте-но весни, Нехай розтануть всі сніги І течія, набравши сили, Знесе не то човна, а й схили, Які наважились спинити Ту силу, що бажає жити.
"Проростає душа так зелено, розпускається і п`янить," так душа дитини - підлітка, будучи ще дуже чистою, рветься жити, робити подвиги, незважаючи на всі перепони. :55555:
Дуже глибоко, життєво. Здорово описано життя "принцеси" поки "принц їде на полювання така в них принцна робота", але вражає... і це правда " я сама вибирала свої пуанти", то може, є сенс подумати...
Болісними рядками ліг Ваш вірш на папір, але все лишилося тільки в пам'яті, а в реальному житті, я дуже сподіваюсь, що Ваше велике, щире серце знайшло своє щастя. Успіхів Вам і натхнення!