ПОСЛУХАЛА ПОРАДУ ВІД ДОСАДИ

ПОСЛУХАЛА ПОРАДУ ВІД ДОСАДИ

Послухала пораду від досади,

Без любові, повну подиву й тривог.

За мить лишилась упокоях зради,

Вся в мороці що не ділиться на двох.

Любов вона змінила на страждання,

Надії й вірі теж знайшлась заміна.

Забула спокій, воля на гадання,

У роздумах вертання чи пучина.

Була в красі, була привітна й мила,

Послухала пораду від досади.

І послух той сльозами окропила,

У дикій маячні, без честі й ладу.

Зі зливою інтриг зроджені гірким,

Вся змучена зробила з них безсоння.

Пороки ті, брала серцем не своїм,

Які дошкульно стукали на скронях.

Замовлені у ревності порадниць,

На очах вони - ніби за кохання

Говорять, мають барву і рум’янець,

Закутані в безсоння і в страждання.