Учора(на ФБ) йшла розмова про те,що це, коли жінка прийшла додому, ввімкнула кавоварку і сіла в крісло пити каву (умовно), знасолодою у тиші, що це; молодь писала одинокість, старші писали ( так само я) свобода. А моя ЛГраптом виринула у цей вірш вночі, як середнє арифметичне
А з Вами згодна на 100 відсотків. Дякую за такий яскравий коментарій
Ми будуємо хрмаи... храми слів, храми почуттів... бо нам це потрібно... для чогось... а потім - руїни. і сенсу нема ні в словах ні в мовчанні "свобода настала пуста,"
Для когось свобода є сенсом; наприклад, вибратися з-під руїн храму і згадувати тільки храм, а не його руїни...Не думала, що це можливо. Мабуть, це приходить саме, з часом...
" Ми ходили не там, Ми стрічали не тих, Чути зойк у душі За цей скоєний гріх..." Якщо поруч,то обов"язково сили тяжіння зведе їх життєві дороги...Гарний вірш,Таню!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
1
