Знаєте, Ігоре, є вірші одноденні замальовки, є ті що"надовго", є "назавжди"- тож Ваш вірш із тих, що запам"ятовуються назавжди. "Поблідлі лиця світлин"- неймовірний настрій і присмак від вірша.Дякую!
Іванко, Іринка зробила Вам дуже точні зауваження- прислухайтеся.Збірка в світ- це ще не показник.Усе на світі створене для доростання. Немає руху вгору - нема основного- удосконалення! Просто перейдіть "бар"єр" і спробуйте- у Вас вийде!
Так, а я хіба ж проти? Звичайно, що яка тема лягла- та і звучить.Я просто так розумію, що це із життя взяте, то ж і раджу: малюйте в реалі свої мріії, моделюйте їх і відправляйте до центрів Божественної Суті, - тоді все збувається :). Я ж по- доброму до Вас і щиро!:)
Так, Василько, часто ми бачимо тільки хвостик від істини, як від комети, що прошмигнула у просторі космосу, залишивши свій невидимий слід.Дякую, що читав і переникся твором!
Іванку, гарні думки витають у Тобі! Я також за МИР! Та є одне "але": мир треба будувати на прозорій і чистій площині, де розвязані вузли незгоди, бо інкше це буде називатися " зам"ялу справу". Є схема і на тонких рівнях і у невидимих матеріях , що вибудовується так: КАЯТТЯ- ПРОШЕНЯ- МИР!- Поети, до речі, не є поза цоєю системою. Так, на сайті напруга- це не дивно, адже ми прадставники суспільства.Так, як ми тут уміємо все залагоджувати, так це робиться і в реальному житті. Злякатися від правди, заховатися, залізти у свою шкаралупку( бо не вигідно говорити правду) - це ще не мир! Давайте дружити усі по- справжньому і на "анумо" теж! За такий гарний настртій вірша від мене 5.
"Поет починає бути поетом, після того,коли світ бачить його збірка"- Ірина Жулай. ................................................................................. ............................... Іро, скажи мені: КОЛИ ПОБАЧИЛА ЗБІРКА СТУСА СВІТ????? Іпри ц;ому він завжди був поетом.Збірок, маючи фінанси, можна наклепати цілу купу і при цьому не бути поетом. ПОЕТ ТОДІ ПОЕТ, КОЛИ У НьОГО СЛОВО ІЗ ДІЛОМ НЕ РОЗХОДИТьСЯ!!!(А таких ,як В.Стус було багато) ................................................................................ Іванко, про Ваш твір: Це, звичайно, не та виструнчена, висока поезія, де метафоричність, та образність заставляє трeмтіти душу.Де форма і зміст гармоніюють між собою, мов два крила птаха в леті! Але у Вашому творі пульсує думка, і, дуже міцна визріла життєва позиція. Оскільки,це за жанровістю не поема, чи щось 3 великомірних творів,- то бажано свою думку згущувати, робити насиченою, а сам твір скорочувати. Та поза всім: право завжди за автором- ніхто не має права кромсати Ваше віршоване дитя- хай воно дозріває і виношується- ви колись обгорнете його у нaйкращі із пелен(форма). ЗА ЗМІСТ, ТЕМАТИКУ І "НАЧИНКУ" ВІРША- МОЄ 5, ( ФОРМУ НЕ ОЦІНЮЮ) Івaнко, скажіть будь-ласка: ВИ ВІДКРИТІ ДЛЯ ДРУЖНьОЇ КРИТИКИ? - якщо так, то ви будете рости і удоскональюватися , як людина, що стала на стезю поетики. І тепер для всіх: ПОЕТ, ЯК ЗІРКА, ВІН ВЖЕ Є, А ЩЕ ЙОГО НІХТО НЕ БАЧИТь, БО СВІТЛО ДУЖЕ ДОВГО ЙДЕ ДО ДУШ І РОЗУМІВ ЛЕДАЧИХ! (ЮР ВОЛОЩАК)
Іванко, Ви - початківець, але добрий початківець.Зростання Вам!
П, Романе, вірш має ідею, є динамічна лінія, читається цiкаво,Щодо форми, то треба доопрацювання(напишу у приват)Поки що не оцінюю, бо вірю, що цей вірш можна ще удосконалити.
Та не ходимо по колу, я просто гомоню з Вами уже поза віршем- так собі мудрую- просто перейнялася настроєм ЛГ- а це для мене вже не просто рядочки на папері :)
Настуню, бачу, що віршик більше викресаний, аніж попередні- стає очевидним, що працюєш над собою.Є душа і стержень твору, є мета і позитиву багацько, але пошукай розділові знаки, а також слово"навпростяк"- спробуй замінити.Здається, що (навпростяк), це щось новостворене тобою, ну хіба б я помилялася...намагайся знахоцити точніші рими.Але пам"ятай: вірш, що поступився духом ( ідейна лінія) -формі, вттрачає більше ніж вірш, де форма служить змісту. Радію на сайті Твоїм творам! Щасти Тобі!
"Давно збагнула, що життя – це не забава. Живемо ми, щоб Істину пізнати" ........................................................... Правдиво сказала, Наталочко, а от багацько Американців, та й емігранітв, не хочуть знати правдивої історії про цю країну.Новітні вчені історики довели, що проти iндіанців був проведений геноцид( просто тема геноциду болюча для багатьох народів, лишень для держав- Монстрів- є невигідною)
ТИ знаєш, Іванку, я зрозуміла, що найважче це підняти очі і подивитися правді в лице- надто ярка вона мов сонце.Ось тому, часом її тільки до порога, а далі: ні-ні.... Дякую, сердечно, що перечитав вірша!
Сашко, ну якщо Ти бачиш , що співають незаслужено, то втруться із своїми коректними професійними порадами- впевнена, що за це ніколи не образяться- принаймі я це точно! Але твоє втручання має бути не скальпелем- променем сонячним!
Сашко, Твоє бажання читати твори високоякісні- зрозуміле.Але стежина доростань у кожного своя.Чи ти вважаєш, що якщо не ПРЯНИК, то одразу КНУТ??? Е ні, хлопче, Ти помиляєшся!!! Все у світі Mоже тільки ЛЮБОВ! Полюби автора, читаючи твір між рядками, занурившись в душу твору, тоді Твої критичнi поради не будуть ні, пряником, ні кнутом.Все роби з любові.Повір, що це найдієвіший спосіб дати авторові поштовх до удосконалення!
Та, очевидно, для багатьох з нас сайт- рідне пристанище. Одночасно- це і маленька модель нашого суспільства, відзеркалення його. Як і в житті, так і тут: хочеться справедливості, доброго слова і "не покласти лжу на струни".Поза всім слід пам"ятати, що всі ми, люди- єдині в Бозі зі спільним духовним коренем.Одним словом- один організм. Хай наш сайт сприяє поширенню світла, бо люди тут гарні! Дай Боже!
Та я погоджуюся, що придумувати не варто...я лишень закликаю не зaбувати мріяти, і , коли на папері долю малюєш - то дуже часто збувається задумане( але це вже розмова поза віршем, сам віpш -прекрасний і витриманий у настрої.)
Правдиво мовите п. Тамаро! Та до всього того , що Ви описали були зарйозні передумови, жахливі спланування нашого псевдобрата. Шкода тільки, що і назву нашу Русь, собі у хитрий спосів присвоїли, а з нею і наші традиції і території наші, - собі підтягують. (Московитська) то мова, ну (руская) , в крайньому випадку, -але не (руська).Дякую, що пульсуєте думкою!
На жаль, Валентино, таки дійсно Америка жирує індичкою і не тільки.Це свято приклад дволикості бутафорського святкування і підооснова його надто кервава - саме це і є боляче. Колись, у складі "союзу", наш люд святкував купу таких свят, рудинетом залишилося нам у спадок і сьогоденне 8 березня. Я проводжу паралелі- це не є безпідставно! Є над чим думати! Дякую, що чтали цей немалий твір!