Раптом в серденьку розніжнілося,
В душі сонечко заіскрилося,
Ти - розпещений його променем,
Задурманений теплим спомином
Про свій сон, що по вінця пристрасті,
У обіймах несамовитості,
Всю скидаючи недоторканість,
Знов приборкуєш неприборканість...
Потекла жага, ніби ріками,
Попід серденьком, під повіками,
Напоїла тебе диво-чарами,
Понесла твій дух по-під хмарами,
Де бажання всі оживали враз,
Де любов до тла спопеляла нас.
Розніжнілись ми, заіскрилися,
Дві душі у сні міцно злилося...
P.s. Знаю, прийде час - зможеш в мене ти,
Наче Інь у Янь, всім єством врости...
Цей вірш не був би таким пульсуючим, якби не адресувався конкретному чоловікові
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
Гарно, сильно 
5
