Раптом в серденьку розніжнілося,
В душі сонечко заіскрилося,
Ти - розпещений його променем,
Задурманений теплим спомином
Про свій сон, що по вінця пристрасті,
У обіймах несамовитості,
Всю скидаючи недоторканість,
Знов приборкуєш неприборканість...
Потекла жага, ніби ріками,
Попід серденьком, під повіками,
Напоїла тебе диво-чарами,
Понесла твій дух по-під хмарами,
Де бажання всі оживали враз,
Де любов до тла спопеляла нас.
Розніжнілись ми, заіскрилися,
Дві душі у сні міцно злилося...
P.s. Знаю, прийде час - зможеш в мене ти,
Наче Інь у Янь, всім єством врости...
|