Твоє мовчання бринить бажанням, Пульсує в скронях, тремтить крилом, Що Вічність пише на тлі світання, І манить серце у свій полон.
Твоє мовчання у зорепадах, І у веселці, що зрить увись, У сновидіннях, для нас всевладних, У ніжних римах, що обнялись...
Твоє мовчання - чарівне зілля, Бентежить душу мою й думки. До тебе скоро я шлях осилю, Нестримний дух мій, повір, такий!
Твоє мовчання - цілюща прана, Яка наповнить єство моє... Нехай навколо сніги розтануть, Весна настане - надія є!
|