Миколко, такий вірш може написати чуйне сереце- радію, що Ти- саме такий. (але щоб розвиватися і надалі як поет- треба правити вірш у технічному плані, особливо щодо рим, осанній рядок випадає з ритміки усього твору, варто уникати засмічування тексту такими словами, як:"всій Цій", "Траву ХТОСь знову топче" ( краще вказати хто, або уникати такого) але все це можна доопрацювати - лише би бажання:)
Ой який болючий вірш...це живий уривок з життя- уява кровоточить... п, Галенько, співчуваю, що все було ось так, але душа добра і з найскладнішого винесе урок і в добро перетворить. гарне серце у Вас! (щодо технічної подачі: намагайтеся не римувати слова в одному відмінку ) щиро.
Дякую, п. Катю:) Ви трошки не уважно прочитали, - бо у мене тут нема слова "вибросить",- а є "вибросТить"- це різні і відтінково, і за значнням слова:) а над рястОм - цілком допустимий наголос у авторському варіанті, не ввжаю, що він спотворює слово.
Танюсь, дякую, що завітала, а також вдячна за сердечко:)- так приємно:) Мабуть що зимова пора виставлиє поетичні душі десь на одну тональність, десь, приблизно, на одне звучання- радію цьому.
Валю, коли зчитую з віршів думки Твої глибинні- завжди затамовую дихання.... Як же ти умієш подати це: навимушено-просто, але так сильно- незабутньо. З повагою і захопленням Тобою