В,ється стежечка до хати Вишиваним рушничком, Вишивала його мати Під віконцем вечірком. Вишивала,примовляла, Діткам долю дарувала: Щоб була їм добра доля, Щоб вони не знали горя Мамо,матінко рідненька, Незрівняна наша ненько, Твої руки,твоя ласка, Мов дитяча добра казка. Твої очі-найрідніші, Твоя мова- найщиріша. Мила мамо,добра ненько До землі уклін низенький За всі ночі недоспані, За життя роки нам данні, За любов і за пісні Щиро дякуєм тобі!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
згадалась виставка, справжня дорога рушником
