Забуті печалі
стривожені ноти
сьогодні примчали
і сіли навпроти
призвали на допит
кололи думками
саджали на лаву
в уламках і ржавих
злинялого кольору
спогади слали
у темряві нявок
на мене пускали
чекали прокльону
зневіри і болю
та я не при силі
в могилу на схилі
думки і тривоги
як кулі злобливі
вкидати недолю
мов суп в недосолі
не з ними я в тиші
не чую не бачу
і ноти до мене
летіли незрячі
а я їх не чула
до звуків ледача
секундні розпуки
тих звуків не горе
в думках без понуки
цвіте матіола
25.01.2012
ПОНУКА, и, жін.
1. Те саме, що понукання. Коники легко біжать без понуки, а сани тільки шелестять по втертій дорозі...(Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 83).
2. Поштовх до дії; спонукання.