Сьгодні у батька- мами золоте всілля, Та не нап*юся з вишні маминого зілля- Вітрами занесло в світи чужі за гріх, Колись давно верхівку вишні обламав... Та як я міг???
Коли ж я хмари вусом розганяю, То що мені прибути пішки, Та це іще не все, напевне знаю - Захоче, щоб вклонився я їй в ніжки...
Жінки бажають бути коханими, Чоловіки ж прагнуть до хороших коханок, Богу ж угодно, щоб поєднувалась у коханій коханка... Дякую щиро за добрі слова! Вам наснаги і любові, будьте до них завжди готові...
Так, світ стоголосий, правда - не німий, Лиш вслухатись у дихання його зуміймо, Відкиньмо всі жалі, печаль скорботи І триста років слухати прийде охота...
Тоді не зупинити вічний зорепад, Закоханих не промине весна-парад, А біль життя раптово, в мить та й згасне, У звуках диво-світу розцвіте сучасність.
Пані, Наталю, просто вражений глибиною сприйняття диво-світу... :flowers-3:
Відчуваю себе принцем з метеликом на білій маніжці, Любуючись туфельками в нестримному Вальсі На струнких принцеси ніжках, Загублений в просторі й часі, Себе шукаючи скрізь, Із поміччю Вашого Вальсу у шкіру чужу я вліз... :flowers-3:
Із Макаками біда, та не в джунглях справа, З-за подібних тим Маккакам втратимо Державу... Слухають всі звірі важно де у джунглях рик, Ну а Нам би вже пора розв*язать язик...
Мабуть, колапс тут світовий і непростий - межовий - Душі затиснуті в капкани, колючки їжакові. Серця, хоч рвуться всі до волі - їм шлях не віднайти, Облудний камінь тисне небо на стежці до мети...