щиро вдячна Вам, пане paliychuk... дуже точно і однозначно Ви все сказали... і так до часу прозвучала думка Ваша... Ви мене справді підтримали... дуже вдячна Вам...
дякую, пані Катю, за слова Ваші... Ви так само вмієте вкраплювати, вплітати часточки сонячної енергії у слова Ваші до віршів моїх... освітили і осяяли...
ну, це відверте вже хамство, пані Koshkina... я Вам ніколи не скаржилася ні на проблеми у особистому житті, яких у мене зовсім не має, ні на роботі (тим паче, що я на пенсії...) Ви сюди на сайт прийшли вірші писати, чи плітки вигадувати?...
як можна так нахабно стверджувати вигадки власні і сподівання, щоб у іншої людини обов"язково щось не складалося... ну, а якби й справді у мене були якісь труднощі -- Вам до того що ж? не маєте іншої причини радіти?...
...зараз я оціню Ваш агресивний коментар, як хороший, тому мінус зараз має зникнути - має появитися ноль... це й стане доказом Вам того, що Ви помилилися, заявляючи, що мінус поставила Вам я... бо двічі оцінити корментар не можна, так?... цікаво, якою буде Ваша реакція в такому випадку, коли з"ясується, що Ваші звинувачення і агресія в мою адресу безпідставні...
Ви читаєте думки на відстані, оскільки так упевнено заявляєте, що "Те , що я пишу , думать багато поетів..." чи збираєте плітки?...
от чого Вам од мене треба? Вам приватно?... бо, наскільки пригадую, жодного приводу для подібної агресії Вам не давала...
і облиште од мене вимагати... я не змушую Вас писати мені, як не змушую Вас жодним чином читати те, що я пишу... всі наші з Вами дії добровільні, і добровільність Вашого інтересу чи неінтересу до мене я поважаю... сподіваюся на взаємність...
пані Koshkina, зрозуміти Ваші претензії і тон Ваших слів мені не просто... не розумію, чому Ви вважаєте за можливе дозволяти собі подібний тон?..
"Але не розумію, чому берете за основу теми інших авторів..." - що це Ви маєте на увазі - посилання на gala.vita?.. а що, Ви таке вперше побачили, коли автор ставить епіграф?... дивна реакція... на питання "чому" відповім коротко - бо я так хочу...
мінус Вам поставила не я, хоча за такий тон, який Ви собі дозволили, при тому, абсолютно безпідставно, слід...
Ти впевнена, чомусь, що я люблю і, вперто, все не хочеш розуміти, що просто я у прірви на краю, луна з якої наче звук трембіти... - ну, щоб таке зрозуміти, треба любити самій, а не лиш бути впевненою, що тебе люблять... гарна робота, пане Йване
дякую, пані Наталю, за увагу і за "резонанс"... може й не чорна птаха... хоча, чорна не обов"язково ж із пітьмою пов"язана... це колір... десь давно читала, що чорний колір у аурі свідчить про захищеність, точніше -- захищуваність... а ще точніше -- підзахисність... тобто, насправді чорне - це біле, на якихось рівнях... ну, як чорна одежа у монахів-чорноризців... дякую...
цікаво... я то більш -- про пророків, які втратили сили молитов своїх, так уже потомилися йти... а ти - про чорну птаху,з туманом на крилах... (у мене - це чорні коси з сивиною на скронях, пригадую... ну, як посил...) -- твоя "чорна птаха" вийшла навіть чорнішою, чим втома безпросвітна моїх пророків, схожих на трухляві хрести на старому занедбаному цвинтарі якоїсь тимчасової депресії...
і що це за настрої... чи просто осінь така?... але скоро буде весна...
твій вірш - сильний і глибокий (навіть заглиблений у саму глибину) - як і завжди...