і чого це Ви такий прискіпливий? ну, не подобається, то й не подобається. Се - вірш Володимира Сосюри " Так ніхто не кохав". я певен, що його Ви знайдете на рідній мовочці. щастячка Вам, наснагоньки та добренького настроєньку...
усе життя - астрологія. щодня гадаєш, а що - завтра? і завжди треба якоїсь підказки. от і звернулися до зір, їх трохи "впорядкували" за законом їхньої появи на небі, та й - давай дивитися, а що наворожать? " і вказує Білий Овен, що Сірий Овен несе втрати, а Зелений- гроші..." а, щоб точніше, зверніться до Циганки Ази.
треба Вам однієї молитви, одночасної в усіх містах та селах, яка б з'єднала і зміцнила віру та бажання слідувати і Заповітам, і Конституції, і здоровому глузду. Велике спасибі!
щоденно, у молитві, з гадую усіх, кого я знав, любив і шанував, і тільки прошу, аби Бог м'ні дав здоров'я й сили це робити, бо треба всіх любити. Іван Петришин
кожне шоу робить комусь гроші, кожне шоу- чийсь інтерес... якщо не можливо змінити світ, то треба або користуватися тими засобами, які світ сприймає, або стати монахом і протиставити Світу Абсолютну Мораль і Духовну Чистоту.
Мораль не може "командувати" світом, бо, навіть вона- відносна: мораль однієї громади не схожа на іншу, мораль однієї конфесії має відмінності від іншої, мораль однієї Реліґії інша, ніж мораль вашої... мораль країн, слабких військово і економічно лише духовна, не підтверджена "еталоном вартості". це- не бесіда, це- просто коментар. я- не політик, я, радше- журналіст.
лідер- це той, який може повести народ до очікуваних результатів життєдіяльності суспільства. одна людина не зможе впровадити бажане у життя. їй потрібні віддані соратники, такі, які б мали і хист, і засоби, щоб захопити маси ідеєю, щоб у неї і у лідера повірили, і йшли за лідером до кінця. найцікавіше у лідерстві - сила довіри: "вірте, ми будемо мати те, що ми усі бажаємо. обіцянка! принадна і майже казково-міфологічна. люди вірять у дорослі політичні казки. це збуджує уяву і фантазію. це творить ілюзію важливого і досяжного, на яке й дуже зусиль витрачати не треба- треба просто вірити, що "сьорогднішнє покоління буде жити при..." - і т.д. хто має гроші, вкладає в ідею гроші, а хто ні- свій голос, мандат, "добро": він мудріший, знає краще. а хто мудрішиє? той, хто моральніший, віруючіший? ні, хто має більше чогось, наприклад, грошей. маючи грошіт, можна і бути актором політичного театру- ходити, де ходить народ, робити, що робить народ, дбаючи про вкладені гроші, які мають підтримувати вигідні ідеї. свята - то завжди романтика, будні - проза. нормальна людина знає: треба жити добре зараз, нині, а не в 15-ій п'ятирічці. хто сильніший? хто може підтримати українську жагу до свободи і незалежності? тому й треба коритися, тому й треба йти на компроміси, якщо вони не зраджують Прав оЛюдини. моральне і аморальне завжди співіснували. перемога за тим, що на часі, що готове прийняти суспільство. лідер нікому не дасть у руки мільйона, якого людина не заробила, і не скаже: "на! живи щасливо та вільно". як селяни бідували 90 років тому, так і бідують, з певними прогресивними змінами. народ вміє добре страждати, надіятися і вірити у неможливе. усім ясно, що завтра село Кущове не стане столицею Кустенгофф. ми не спроєктуємо міжзоряний корабель, що відвезе нас на планету Вирій, де суспільство - довершене.
наша надмірна чуттєвість, наша відвертість, наша щирість - мораль для майбутнього, довершенішо суспільства. нападники- бездушні! у них немає цінностей. у них не можливо питатися про совість- її або ніколи не було, або вони її вирвали із сердець через жорстокість реальностей втрат людскості.
дякую. я й не писав те, що вони ставили "державні" інтереси вище особистих. питання не про пирорітети, а про наслідки їхніх дій, які стали все-українськими (читайте Вікіпедію). зрада - це найпоширеніший прояв "політики", як сімейної так і загально-політичної, у всіх і для усіх. зради змінюють світ. у Бандери не було вибору: заради своєї нації він і пішов на зговір з Абвером, мислячи, що це допоможе "проштовхнути" ідею українства та відгородитися від 2-ох потенційних поневолювачів. помилки, невміння українських історичних персоналій пояснюються і пояснюватимуться браком підтримки, незгуртованістю українців, їх підневільницькою філософією, що навчила їх коритися, їхнім досвідом зрад. вороги не приходять самі: їх плекають, їм догоджають і провокують на ворожі дії. українці - задобрі та й заслабкі, бо вірять в абсолютні ідеали, не вміючи відгородитися від "українців" руськомовних, суржикових, базарно-продажних, маятнико-світоглядних та мало поважаючих себе, мову і культуру: їм російська бездумна пісенька приємніша, їхня культура страдництва депресивна до самобичування. продажність, клановість мали б чогось навчити- тримайся ТІЛьКИ свого, знайся ТІЛьки із своїм, бо чужий задарма не допоможе! треба вміти бути дипломатом та купляти "членство" у кланах, працюючи на СВОЄ. вивчати клани, їхні мови та звичаї, щоб знати, чого чекати... оскільки українство слабке, то прийдеться або загинути, б'ючись тупо до кінця, або ж піти на компроміси СИЛьНІШИХ, рятуючи, що можна врятувати, маючи програму запровадження власних приорітетів- потрібна програма, потрібен ЛІДЕР, навіть, якщо він і робитиме помилки, які робили інші історичні особи історії України. за оцінку- дякую. Вам оцінки не ставлю: втомився усіх оцінювати- кожен знає, чого вартий; мужність- признатися про це самому собі.
вірші- музика на струнних, вірші- формули надстрогі... кожен йде кудись в дорогу, щоб нашкрябати десь руни, щоб дістати щастя краплю, щоб напитися нектару, або, щоби здати тару, що лежить вздовж тротуару. Іван Петришин
отже так: я очікував на вашу думку, а не на нудну лекцію з питань вульґарної поетики. що цим коментарем ви нового сказали? хто про це не знає? а ще рими бувають справжні і ілюзорні, чоловічі і жіночі... ну, хто взявся писати вірші, має це знати. хто читає сучасну поезію, мав би знати і те, що усе відносне. питання більше не у вмінні знаходити однакові закінчення, а чи вони оправдані, чому застосовані... я лекцій нз цю тему не збираюся читати. хто не знає- за підручники. а то, как-там еґо, єто...
вірш тоді, коли є ритм, рима, розмір, образність, виразні засоби, філософія, тема, поетична знахідка. щирість немає виміру і не є поетичною велечиною, як і суспільним явищем.
сучасні поети, у сучасному суспільстві, немають часу на читання поезії інших: вони тої думки, що чим більше пишеш, тим вправніший. поезія- це ще і філософське узагальнення. вона не має нікого на увазі, зачіпаючи кожного. образливі поетами не є!
а рими ґонором не пахнуть- отак, складемо у р'яд склади: да-да, де-де, ді-ді, ди-ди- і вийде "вірш" про щось велике, прекрасне і неповториме, як у поетів Старо-Риму, і ми- не ми, а - ґеніальні! з Парнасу, з під-підошв ме-Музи! і що там школи? що там вузи? складать закінчення нескладно, лиш би вони складались рядно, напів-свідомо і порядно. і коже з нас- найліпший всіх, а решта всі- лиш віршарі, як ті сніжинки удворі.
Іван Петришин
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('