Війна - це тільки на словах паради, геройство й перемоги, а насправді це трупи під дощем і жодного позитиву. Жодного. Хіба коли холодно, то не так смердить. Люди при розумі й совісті воєн не розв'язують, розв'язують недолюдки - а вже потім люди втягуються в їхнє болото, аби злитися з ними воєдино у вирі під назвою - війна.
Є така версія, що коли щось (навіть світ) відходять чи помирають, на їх місце обов'язково приходить щось нове. Так і у вашому озері - померли рибки, але озеро очиститься і оновленим явиться перед очі. Оригінально й гарно.
Муки поета в кожного свої, але спільне, оті "зав'язь-загадка і біло-чистий лист", напевно, є в кожного. Дуже зримо передані відчуття, коли "мене - нема ще", тобто, я б сказав, на ганку до будинку нового творіння.
Війна споконвіків була лихом. Але її ніби навіки людство взяло собі в супутники. І коли ми вже виліземо з дикої природи, щоби без бійки вирішувати всі проблеми? Навіть не знаю, бо розум, осідлавши людський рід, ніяк не хоче зробитися світлим. Чому свідком тепер уже й наша війна.
"Терпкість відбираючи у тернів" - це дуже поетична характеристика осені. Вам, пані Наталю, дуже добре вдається лірика про природу. Єдине, що більше пов'язане з літом - так це згадка про град, який осінню випадає дуже й дуже рідко.
Кожна влада, осідлавши трон, закликає до великого терпіння заради майбутнього благоденства. Звідси логічний висновок: оскільки влади міняються, отже, терпіння вічне, а майбутнє благоденство примарне.
Спокій, він і є спокій - тихий, журливий, понад ставом, понад вербами й соснами, понад нами, зворохобленими у днях і такими спраглими за ним, спокоєм. Гарно.
Біль, звичайно, нас затуманює, але, шановна пані Юля, в українській мові все-таки живуть з болем, а не з білью. Звідси й інші всі огріхи. Наполегливіше працюйте над словом.
Віра, вона і є віра, щоби нею жити. От лиш, що "ми поруч Бога" - я, чесно кажучи, сумніваюся. Бо з нашими політиками та генералітетом ми все ж не далеко відійшли від пекла і гріха. З чортовинням бути поруч Бога якось не випадає. Але вірити в наше "поруч Бога", напевно, варто, бо інакше навіщо ми все затівали.
Сумний, як і повинно бути, вірш про передзим'я. От лиш "незвідана журба" не може бути "та". Бо та - це те, що ми знали чи бачили. А незвідана журба тому й незвідана, що нам не знана. Як на мене, то краще було б - "Й усюди лиш незвідана журба".
Кохання в сучасних тонах - "ковтала тютюновий дим", "потер спітнілі руки". А колись було - "липневі спалахи в очах твоїх вишневих". Все минає, на жаль, і "твого цілунку присмак гіркуватий", залишається лиш "страшенно захотілося палити". Сказано ж - "все розбито вщент". Досить оригінально.
"І з ким українцям іти воювати..." Якби ж то тільки з ворогом, а то й зі своїми гетьманами, котрі, як безголові телепні, сотнями ложать наших козаків із-за своєї недоумкуватості, або й того гірше - по злому умислу. Дякую за вірш.
Всі ми йдемо колись від когось - і йдуть від нас. І навіть як серце б'ється лунко, того одвічного відходу не спинити. Розлука - це наш одвічний сум і наше життя. Вірш короткий, а думок та й думок породжує.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('