А у провулках вже гуляє тиха осінь...
А у провулках вже гуляє тиха осінь.
Спада на брук ранкова біла мла.
Тебе забути я, мабуть, не в змозі,
Та й невідомо, чи коли б змогла.
І спогади, лиш спогади і тиша.
Та це немало з того, що було.
Я їх, мабуть, ніколи не облишу,
Як і кохання, що в серцях жило.
Додав: Miracle_24 (22.09.2014)
| Автор: © Анна Волкова
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1303 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.