"А дощ пере зелені віти" - це так мило в мирному житті. Де ж ти, мир? Хочеться запитати про це наших тупоголових, інакше й не скажеш, політиків, котрі прогавили його ще за перших ознак майбутньої біди, а тепер і далі гризуться за крісла, привілеї, гроші та посади під звуки канонади відлітаючих солдатських душ.
Як це не дивно звучить, але вихід у нашої країни зараз один - через зброю до перемоги. Балачки про переговори, як на мене, нині такі ж порожні, як і сподівання на добропорядність щодо України східних верховодів. Не можна домовитися з тим, хто домовлятися не хоче, не можна нагнути дуба, аби ріс верхівкою в землю - він або всохне, або розпрямиться з такою силою, що нагинати його в черговий раз просто не знайдеться охочих.
Мажори на війну не підуть - це ясно. Але хтось повинен боронити Україну. Бо в мажорів шляхів багато, як і грошей, а в нас один - біля своєї землі. І горе, й радість, і сльози, і злість, і надії - наше все тут. І ми мусимо за нього стояти ціною життя нас і наших дітей. І на жаль, якщо, дасть Бог, відстоїмо свою землю, не переживайте, мажори першими в'їдуть на неї своїми білими сталевими кіньми з посвідченнями учасників бойових дій, а справжні учасники ще будуть бігати по інстанціях з писульками, аби відстояти своє право на право. Хто б що не казав, які б війни не проходили й минали на землі, а війна між бідними і багатими, правом і безправ'ям буде завжди. На жаль.
Сумно, коли людина помирає своєю смертю, а коли по чиїйсь злій волі, до суму додається злість. І ради тому немає аж до перемоги над злом. Так, напевно, створено світ.
Як кажуть у народі - "не судьба", а у Вашому вірші - "доля нас не змогла поєднати". Хоча більше за все, ми губимо долю, "доводячи рівні кути" і у всьому винні ми, а не якась примарна доля. Бо доля - це те життя, котре ми прожили, а все інше - здогади і "невтішна печаль". Дякую за вірш.
Так і треба реагувати на будь-які політичні події в країні. Ейфорія - то як наркотик , що викликає серйозні наслідки. Треба розумом стелити надію - по такій стежині легше й не так болісно йти.
Теплої літньої днини про що й писати, як не про нього, літо наше золоте. Але, як на мене, є й деякі невідшліфовані моменти. От наприклад, у третьому катрені я б другу строфу виклав у такій редакції "яке раненько здійметься увись", а четверту "прошу, так швидко в осінь ти не мчись". Було б рівніше як за складами, так і за наголосами. Але це як на мене, а в кожного поета своя філософія слова, тому сприймаю так, як є.
Я служив у війську (давно вже) з чеченцями. Дуже гордий, де брат за брата готовий на все, волелюбний був народ. Тепер тільки дивуюся, як може народ, котрого Росія свого часу депортувала, а потім (зовсім недавно) ледь не з половини винищила, стояти на боці поневолювача і нищителя. І дуже боляче, що гроші змогли поневолити навіть такий волелюбний народ, як чеченський.
" І себе у себе не украсти" - це так про нас, нинішніх, що краще й не скажеш. А в строфі "справжніх героїв праведних отих" я б поміняв місцями слова " справжніх" і "героїв", наголос ліг би рівніше, читалося б краще.
"Всі демони розбилися на пари, всі ангели задумались намить" - говорячи молодіжним сленгом, класно сказано. Хоча варто було б у вірші дещо трохи й поправити. От хоча б у строфі "війна буде війною, миром - мир" я б поміняв місцями слова "буде" і "війною" - наголос би ліг рівніше.
Прочитав, навіяло згадку про своїх покійних нині батьків. І хай у мене все було далеко не так, але згадав, згадав тата й маму, а отже, Ваш твір, пані Наталю, схвилював, зачепив за живе. Хоча відносно вашого героя, то навряд чи зможе він написати путній роман про своїх батьків, коли за життя батька не зміг бодай трохи закреслити його лінію смутку й самоти.
Твір, звісно, про природу, але останні два слова в цьому контексті - це ціла філософія, що поєднує нас, природу, життя, вічність і ту ж таки мить, котра є вічністю, що в свою чергу є миттю. І так без кінця і краю. Чудовий вірш.
Слушно і по темі. Одне тільки мучить, хоча це й не пов'язано з Вашим віршем, пані Наталю - президента ми, звсно, оберемо, але чи обере він за свій пріоритет нас, народ, котрий його обрав? Бо вже стільки помилялися, що нікому з політиків віри нема. Хочеться вірити - а її нема, тої віри, і що ти тут поробиш. Хоча вибирати когось мусимо. Не з поваги до когось, а просто з потреби нагальної держави рідної.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('