Як кажуть у народі - "не судьба", а у Вашому вірші - "доля нас не змогла поєднати". Хоча більше за все, ми губимо долю, "доводячи рівні кути" і у всьому винні ми, а не якась примарна доля. Бо доля - це те життя, котре ми прожили, а все інше - здогади і "невтішна печаль". Дякую за вірш.
Пані Катерино, вам удалося описати подію, яку пережило багато жінок. У кожної було щось різне, але спогади у всіх однакові. Таке не забудеться. Гарно!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Жасміне, москалі за комуни носили Тараса Шевченка, як абсолютну ікону. То, що - викинути Кобзаря геть з української історії та культури? ;-) Стосовно До
leskiv: Цікаві роздуми. Хоча я не поділяю деякі Ваші думки. Якщо Ви - християнин, то знаєте, що Іісус насильство не вітав, навіть навпаки. Хоча в Західній Україні молоді віруючі повстанці після сповіді йшли у
ZhasminVKanoe:Додам іще. Невже нікого иншого не знайшлося на головну роль, окрім п. Стрельникова, який "уславився" головно ролями в (нез)численних кацапських чи кацапсько-(пс
у Вас 
0
