Як кажуть у народі - "не судьба", а у Вашому вірші - "доля нас не змогла поєднати". Хоча більше за все, ми губимо долю, "доводячи рівні кути" і у всьому винні ми, а не якась примарна доля. Бо доля - це те життя, котре ми прожили, а все інше - здогади і "невтішна печаль". Дякую за вірш.
Пані Катерино, вам удалося описати подію, яку пережило багато жінок. У кожної було щось різне, але спогади у всіх однакові. Таке не забудеться. Гарно!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
