Як кажуть у народі - "не судьба", а у Вашому вірші - "доля нас не змогла поєднати". Хоча більше за все, ми губимо долю, "доводячи рівні кути" і у всьому винні ми, а не якась примарна доля. Бо доля - це те життя, котре ми прожили, а все інше - здогади і "невтішна печаль". Дякую за вірш.
Пані Катерино, вам удалося описати подію, яку пережило багато жінок. У кожної було щось різне, але спогади у всіх однакові. Таке не забудеться. Гарно!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
