У цілому, Романе, вірш гарний, дуже симпатичний! Є в ньому краса почуття! Дійсно, зустрічаються помилки, тож іще попрацюйте. Все у Вас вийде! Бажаю успіху!
Я просто в захваті від Вашого вірша! Дивуюся, чому його не надто помітили... Ідейний зміст прекрасний, форма також! Добре б таке заспівати! Вітаю Вас, пане Іване, з чудовим твором! Бажаю натхнення, щоб Ви писали й надалі таку поезію!
Пане Пилипе, щиро вітаю Вас із гідною громадянською позицією! Це прекрасно, що Вас це все так турбує! Вірші з такою ідейною спрямованістю, звісно ж, треба писати. Але Вашому творові не вистачає художності, зокрема, метафор, порівнянь та інших тропів. Якось воно у Вас так вийшло... непоетично. Бажаю натхнення!
Пане Тарасе, та я ж і сприйняла Ваші зауваження спокійно! До того ж, цілком щиро Вам подякувала й підкреслила, що поважаю Вашу думку. Я писала, що подумаю над другим рядком. Його змінила, подивіться самі. Над останньою строфою попрацюю. Гадаю, що зрозуміла, до чого Ви хилите. Те сяйво не зникати має, а його взагалі вже не повинно бути. Я нерідко вдаюся до вдосконалення своїх творів, навіть тоді, коли вони вже опубліковані. З повагою, Марія.
Гарно! Згодна з паном Тарасом у тому, що треба б оригінальніше, без банальностей. А ідея, безперечно, прекрасна! На мою думку, п'ятий рядок краще було б подати так: "Усе це - моя Україна". Це задля збереження віршового розміру.
Своєрідно... Іване, не вистачає тут художніх засобів, властивих поезії, зокрема, метафори. Якось надто прозоро, просто, відкрито. Як Ви самі гадаєте? Сподобався зміст, форма ж дещо менше. Але здібності Ваші добре видно з Ваших творів, тож усе у Вас, мабуть, вийде! Бажаю натхнення й успіху!
Пане Іване, зміст Вашого вірша випромінює світло! Він чарує щирістю, красою! Але форма... Дійсно, вона потребує серйозного доопрацювання. Від щирого серця бажаю Вам творчої наснаги!
Пані Катерино, я це де у Вас структура порушена? :-) За ритмікою, кількістю стоп у рядках правильнішим є варіант вірша, поданий у Вашому коментарі! А новий - це якийсь напівримований верлібр (вільний вірш)... Щоправда, мені сподобались обидва. Бажаю Вам натхнення й успіху!
Пане Тарасе, а чим Вам не подобається порівняння осінньої сірості з вовчою зграєю? Поясніть, будьте ласкаві. Мені цікаво. Ви вважаєте, що це перебір? А мені до душі...
Дякую, Романе, за гарний відгук! Мені приємно, що Вам сподобалося. А що не кожен розуміє... Та й нехай. Люди далеко не завжди розуміють одне одного, говорячи звичайною мовою. Що вже казати про вірші, де метафори, порівняння й таке інше.
Пане Тарасе, передусім, дякую Вам за увагу до мого твору, за його спостережливе та вдумливе прочитання, а також за щирість. У цьому вірші я назвала долю року незламною, бо вона не може бути ним змінена, переможена. Власне, це - визначений Богом порядок, підвладний тільки Йому. Можливо, цей епітет не дуже вдалий... Я подумаю. Що ж до сяйва, яке видалося Вам тут зайвим... Я дивлюся, що пан Ярослав розібрався зі змістом і добре пояснив, що й до чого. В останній строфі я мала на увазі, що осінь навіває журбу, смуток. Сяйво тут - це позитивні почуття, це, власне, щастя, радість, гарний настрій тощо. Але ж чітко акцентовано, що це зникає. А натомість приходить смуток. У чому ж проблема? Пане Тарасе, я не прагну, щоб мої твори подобалися всім, і поважаю думку кожного. І дякую Вам також за побажання! Навзаєм!