Заграйте, браття-кобзарі, Нехай дзвенять баси. Співайте, браття, до зорі, Єднайте голоси. Як птаха, весело рука Над кобзою летить, Ідуть онуки козака, Видзвонює блакить.
В піснях, Бояни голосні, Вславляйте славний рід. Нехай своїй будучині, Він шле палкий привіт. Нам, браття, воленька свята Дорожча всіх скарбів. І погляд вірного Христа Нам душі освятив.
Співаймо, браття, повсякчас, І нас почує світ. І знову кличе всіх Тарас, Чекає на одвіт. Хай не зупинить заметіль, І не зляка біда, Збирайся, роде, звідусіль – До рідного гнізда.
Пане Іване! Гарний вірш! Проте у вас кругом стоїть множина, і раптом у 2-му стовпчику однина - "він": В піснях, Бояни голосні, Вславляйте славний рід. Нехай своїй будучині, Він шле палкий привіт. Якщо "він" стосується роду, то тоді повна нісенітниця, написано для зв'язку слів... Ще: припускаєте панібратство відносно Христа "І погляд вірного Христа" - це неприпустимо, він же не товариш Вам? Далі: "Співаймо, браття, повсякчас, І нас почує світ. І знову кличе всіх Тарас, Чекає на одвіт". Тут два речення ніяк не пов'язані смислом. Вам захотілось залучити на свій бік Тараса? Так не вдало вийшло. Ваша радість тим паче не відповідає змісту кобзаревих закликів - до топора, кров пролити... А взагалі Ваш вірш - непоганий. Удачі!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
