Зрадлива, зраджена Вітчизна в серці дзвонить і там росте, наш пригнітивши дух. Ви, нею марячи, зазнайте скрух і скрух — і най вас Бог, і най вас Бог боронить. Розкошлані на всіх вітрах вагань, як смолоскипи молодого болю, в неволі здобули для себе волю, ногою заступивши смертну грань. Щедрує вам безсмертя щедрий вечір в новій Вітчизні — по громадді спроб. Отож не ремствуйте, що вам на лоб поклав Господь свій світлий перст нищівний.
Василь Стус
До речі, грань, як ви, мабуть, знаєте, це ще й те саме, що жар (розпечене вугілля). Крім того, це ще й назва двох рослин (через подібність до жару?): ісландського лишайника (Cetraria islandica) та зірок садових (Lychnis chalcedonica).
моєю метою не було дослідження правильності чи неправильності ориґіналу
Та я ж не про різночитання в ориґіналі питаю, а про те, чи маєте певність, що той анґлійській переклад, яким ви скористалися, відповідає ориґіналові.
Цитата
немає сумнівів, що ім'я може звучати саме так, як я перейлав
А звідки ви знаєте? Ви ірландець? Чи живете в Ірландії? Чи маєте ступінь із кельтської філолоґії?
Цитата
у перекладі я не міг це передати як "бог", бо у мене (і у багатьох) Бог - один і інший
А чому ж ірландські ченці, які складали "Книгу захоплення Ірландії", записували ці заклинання та міти як є і богів (dé) називали богами. Чому автор "Слова о полку Ігоревім" згадує Велеса, Хорса, Даждьбога, Стрибога, Дива тощо? Чому Данте ввів до "Комедії" мало не весь греко-римський пантеон? Чи ви вважаєте себе святішим від них? Нащо ж тоді взагалі це перекладати?
Цитата
хай Надсильне Світло спокою, доброзичливості і усвідомлення просяї його так, щоб усі ваші думки, сумніви і риси характеру були у гармонії зі світом
В сазі "Сватання до Емер" ( https://celt.ucc.ie//published/T301021/index.html ) Тетра однозначно називається володарем моря (поряд із Мананнаном мак Ліром із раси Туата Де Дананн, що потіснили Фоморів) :
Цитата
the fish are the cattle of the sea, and the sea is the plain of Tethra, a king of the kings of the Fomori
А загалом, без барила доброго "uisce beatha" не розберешся!
Чи ось, приміром, у вашому перекладі сказано "надлюдина". А в ориґіналі фіґурує "Tethra". А це є демонічна істота з раси потворних (для нас) Фоморів (Fomóire), яка після своєї загибелі у другій битві при Маґ Туїред очолила потойбічне королівство Маґ Мелл, і стала богом мертвих і темряви ( https://en.wikipedia.org/wiki/Tethra ). "Tethra" також ототожнюється з морем та вороном скальда. В ориґіналі йдеться про стадо Тетри, тобто (очевидно) морських риб. Крім того, згадуються й "dé" (боги).
А ви впевнені, що саме той анґлійський переклад, з якого ви робили свій, відповідає ориґіналу? Ось тут ( http://celticmythpodshow.com/Resources/Amergin.php ) наведено 6 (!) анґлійських перекладів, що свідчить про сильну неоднозначність ориґінального тексту. Я, наприклад, навіть сумніваюся, что Amergin (або Amorghain, Amairgin, Amorgen, Aimhirghin) звучить як "Емерґе". Не можу знайти, як ім'я звучить у давньоірландській, але в сучасній валлійській ось так ( https://ru.howtopronounce.com/welsh/amairgen ). Як люб'язно підказав мені анґлійський Вікісловник, воно походить від слів "amar" ("пісня") та "gníid" ("творити"), тобто це скоріше загальна назва, ніж власне ім'я.
Вельми цікаво й елеґійно. Кілька разів перечитав, бо з одного всього не осягнеш. На жаль, трохи псує враження наголос "Рембра́нт" (без "д"!) на початку та ще низка недоладностей далі по тексту. Та все одно захоплює!
І прекрасно, що вони померли у Христі Ісусі, бо як каже ап. Павло у тому ж Посланні до Римлян (гл. 6):
Цитата
Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охристилися, у смерть його христилися? Ми поховані з ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям. Бо якщо ми з'єднані з ним подобою його смерти, то будемо і подобою воскресіння. Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп'ятий з ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити; бо хто вмер, той від гріха звільнився. Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з ним, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує. Вмираючи бо, він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога. Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі.
А нам, як християнам, - гріш ціна, якщо ми не перевершимо праведністю обраний народ! І не слід нам цуратися вивчати Талмуд, Каббалу, хасидську літературу тощо для налагодження діалогу з невірним до часу Ізраїлем.
Отже апостоли Господні не заслуговують на повагу?! Раджу подивитися з цього приводу інтерв'ю з хасидом, що увірував у Єшуа hа-Машіаха ( https://www.youtube.com/watch?v=e5vt0fuGqn0 ). Перечитайте всю главу 11 послання до Римлян:
Цитата
...засліплення спало частинно на Ізраїля, поки не ввійдуть погани повнотою; і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: «Прийде з Сіону Визволитель, відверне від Якова безбожність. Такий буде завіт мій з ними, як відпущу гріхи їхні.» З огляду на Євангелію, вони через вас вороги; а з огляду на вибір Божий, вони улюблені заради батьків, бо дари Божі і покликання незмінні. Як ви колись були неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух, так і вони тепер, через милосердя, якого ви зазнали, стали неслухняні, щоб і вони тепер зазнали милосердя. Бо Бог замкнув усіх у непослух, щоб усіх помилувати.
Ачи так уже треба шестикласникам знати про розмноження папороти? Мета школи - напхати дитину вщерть непотрібною або малопотрібною інформацією, яку можна почерпнути в будь-якому довіднику, чи вказати їй шлях та/або засоби до досягнення щастя? Мені особисто поеми Гомера, які я тепер читаю в ориґіналі, приносять незрівнянно більше щастя, ніж знання про інтимне життя папоротей.
Інеправильно ототожнювати міт (або леґенду) із вигадкою. Міт - це поетичне відображення реальности. Власне кажучи, людина й не здатна прожити без мітів і поза мітами, хоча би тому, що гола реальність - занадто болюча. Приміром, хіба історія нової України не починається з міту ("Енеїди" Котляревського)? Як чудово сказав Жан Кокто:
Цитата N'essayezpas de détruire une légende. L'Histoire montre du vrai qui se déforme à la longue et devient faux. La légende montre du faux qui prend forme et devient vrai à la longue. Cette vérité mystérieuse l’emporte même sur les preuves, et malheur à ceux qui plaident contre elle.
Не намагайтеся зруйнуватилеґенду. Історія показує правду, яка деформується з плином часу та стає неправдою. Леґенда показує неправду, яка набуває форми та стає з плином часу правдою. Ця таємнича істина бере гору навіть над доказами, і горе тим, хто позивається з нею.
Іякщо говорити про цей конкретний міт, то він має цілком раціональні підстави. А саме, багато квіткових рослин схожі на папороті або мають листя, схоже на листя папоротей, і деякі з них справді квітнуть уночі ( https://web.archive.org/web....ttp ). Крім того, деякі види папоротей мають споранґії, відокремлені від листків, і які можна прийняти за квіти ( https://upload.wikimedia.org/wikiped....is.jpeg ). А в деяких видів папоротей спори мають слабке світіння.
Дуже шкода, що ви майже дослівно повторюєте тези кремлівських пропаґандонів, буцімто Україну створили і промотували сторонні сили: австрійці/німці/поляки/Ульянов-Ленін... ((не)потрібне підкреслити). До речі, хіба можна назвати абсолютно раціональними анґлосаксів ерцгерцоґа Вільгельма Габсбурґа (Василя Вишиваного) чи лорда Байрона, котрі віддали свої життя за Україну та Елладу відповідно? Мені видається скоріше, що вони діяли з гарячим серцем і холодним розумом, чого питомим українцям (мабуть, еллінам теж) бракує!
Так, пропустив пасаж про арешти дисидентів. Mea maxima culpa! Надалі намагатимуся читати уважніше. Але скажіть мені, будь ласка, що́ важливіше для України і для її українського обличчя: поезія Стуса чи ресторан "Наталка-Полтавка" або якісь там "Здоровенькі були!"? Ніби пересічний киянин щодня обідав у "Наталці-Полтавці"?!
Цитата
в державі близько чверті населення хоче її зникнення, а до 50% не мають чіткого бажання, аби вона існувала
То, може, така держава і не заслуговує на існування?!
Ой, ну я вас благаю!.. Таких фоток можна назбирати вагон і маленький возик і в "найкращій" країні США, і не якихось там "преданий старины глубокой", а зовсім навіть свіженьких, і то не з глибинки, а з Вошинґтона DC, Нью-Йорка, Лос-Анджелеса etc.: ось тут, приміром - https://travelask.ru/blog....-podals
Добре хтось сказав: "Не думайте, що США чимось кращі за СРСР! Це той самий СРСР, тільки з протилежним знаком!"
Висновок із цього всього очевидний: добре живеться тому, в кого є бабло! Місце проживання не має значення (надто тепер)!
Предивно звучить саме́ словосполучення "українізація України"! Чомусь ніхто не чув про "картвелізацію Грузії" або "латвізацію Латвії"! А от Україну, виявляється, майже повсякчас треба українізувати!?
Сама ж стаття написана явно тенденційно. Нічого, приміром, не сказано про дві наймасовіші, інспіровані са́ме Щелестом, хвилі арештів дисидентів : Стуса, Чорновола, Світличного...
А Заходу не хочете? Якщо ж ви мали на увазі "одразу", то слід писати "з ходу" (вислів походить із мови військовиків часів радянсько-німецької війни).
2.
Цитата
Які в мене докази? І знову: "Га-га-га!" Докази ви можете пошукати в Мережі, там про це є більш, ніж достатньо. Читайте, дивіться, аналізуйте і вірте, або ні. Це усе не мій бізнес!
Тягар пошуку доказів лежить на тому, хто стверджує. Це аксіома!
3.
Америка, Америка, та дуже невдобна. Кіби море не глибоке, ай хвиля не била. Америка, Америка, яка ти не мила. Ни єдного ти чоловіка з жонов розвела.
Пригадалася давня байка Ердмана і Масса (перепрошую за мову аґресора та нецензурне слово наприкінці):
Цитата
ФРЕЙДИСТ
Один фрейдист, придя из института К себе домой, Узрел ученика, который почему-то Сидел на канапе с его женой.
Причем, сидел в такой нелепой позе, Что ни в стихах не выразить, ни в прозе.
Ученый головой поник: - Моя жена и мой же ученик! Что может означать подобное явленье? Должно же быть ему у Фрейда объясненье! Допустим, что он в ней свою увидел мать. Но все же этот факт какого будет типа? "Нарцизм" ли это? Комплекс ли Эдипа? Как мне точней всего его назвать?
Ученый целый год найти ответ старался, А ларчик просто открывался И очень просто назывался.
Вот так и мы порой, как комики, Ответа ищем в экономике. А он один и там и тут: Её е@@т И нас е@@т.
А ота́ман у часи Ердмана-Масса був та ще й який сильний!
Що в нас було наукою, те нинi стало мукою - усе занапастилося, розвагами змiнилося. Школяр iде на хитрощi, його долають лiнощi, вiд книг вiн одвертається i мудростi цурається. Не так було в минулому, яке давно забули ми: тодi ми не лiнилися - до сивини училися. А нинi й не дивуємось, коли частенько чуємо, що вчителi теперiшнi - пташата неоперенi. Слiпих ведуть слiпенькiї, осли на лiрi бренькають, бики в палаци пхаються, хлопи на герць збираються, З шинкiв уже Григорiї зробили консисторiї, Iєронiми згiдливi тепер для запобiгливих, I Бенедикт за чарками цiкавиться вiвчарками, i Августин розводиться про те, що в полi родиться. Рахiль стає незрячою, а Марфа - преледачою, Марiя - метушливою, а Лiя - та цнотливою! Вiд честi вiдмахнулися, сумлiння геть позбулися - i став Катон п'яницею, Лукрецiя - блудницею. Чого колись цуралися, жаданим нинi сталося, спекота стала холодом, важкий пересит - голодом, дурні - уже пророками, чесноти вci - пороками, усе перемiнилося, з дорiг належних збилося. Розумний хай замислиться i вiд грiхiв очиститься, щоб не благати "змилуйся!" на тiм страшнiм Судилищi, а Дня того лякається - хто винним почувається.
I мiнлива, i зрадлива доля гiрш од мiсяця: то повнiє, то мapнiє, а то, глянь - не свiтиться. Зла година - то гостинна, то у кiгтi схоплює: наше щастя i нещастя, наче лiд, розтоплює.
Незбагненна, навiжена доля - мов те колесо: то карає, то втiшає нiжновабним голосом. Meнi мило засвiтила доля, та сховалася: бiдне тiло геть змарнiло, у лахмiття вбралося.
I кохання, i страждання - все в руках приречення. Доля злая вимагає нинi в нас вiдречення. Ви, що з волi злої долi стали нещасливими, дружним хором гонiть горе спiвами тужливими!
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('