Як добре у безодні на краю...
Як добре у безодні на краю
одубти в хаті, що стоїть із краю,
де щохвилини тупо я конаю
в безглуздому маленькому бою.
Та годі корчитись мені в строю,
де від напруги цілий світ я лаю!
Віддам я душу жовтневі та маю,
зламаю халабудину мою.
Тройзіллям натроє себе трую,
тривожно і нерівно розливаю,
жаліюсь гірко, гірко сльози ллю
і зовсім вже без музики співаю.
Та зранку під холодну течію
свій мозок, хоч крехчу, а підставляю.
Ориґінал:
Как хорошо у бездны на краю
загнуться в хате, выстроенной с краю,
где я ежеминутно погибаю
в бессмысленном и маленьком бою.
Мне надоело корчиться в строю,
где я уже от напряженья лаю.
Отдам всю душу октябрю и маю
и разломаю хижину мою.
Как пьяница, я на троих трою,
на одного неровно разливаю,
и горько жалуюсь, и горько слезы лью,
уже совсем без музыки пою.
Но по утрам под жесткую струю
свой мозг, хоть морщуся, но подставляю.
Додав: ZhasminVKanoe (26.04.2020)
| Автор: © Жасмін в каное
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.