Сб, 23.08.2025, 10:39
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1076]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [551]
Вірші про Україну [1492]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [435]
Вірші про кохання [3440]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [61]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [719]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [345]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4541]
Філософам [1317]
Громадянину [924]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші в перекладі
 

Як добре у безодні на краю...

Як добре у безодні на краю
одубти в хаті, що стоїть із краю,
де щохвилини тупо я конаю
в безглуздому маленькому бою.

Та годі корчитись мені в строю,
де від напруги цілий світ я лаю!
Віддам я душу жовтневі та маю,
зламаю халабудину мою.

Тройзіллям натроє себе трую,
тривожно і нерівно розливаю,
жаліюсь гірко, гірко сльози ллю

і зовсім вже без музики співаю.
Та зранку під холодну течію
свій мозок, хоч крехчу, а підставляю.


Ориґінал:

Как хорошо у бездны на краю
загнуться в хате, выстроенной с краю,
где я ежеминутно погибаю
в бессмысленном и маленьком бою.

Мне надоело корчиться в строю,
где я уже от напряженья лаю.
Отдам всю душу октябрю и маю
и разломаю хижину мою.

Как пьяница, я на троих трою,
на одного неровно разливаю,
и горько жалуюсь, и горько слезы лью,

уже совсем без музыки пою.
Но по утрам под жесткую струю
свой мозг, хоть морщуся, но подставляю.

Додав: ZhasminVKanoe (26.04.2020) | Автор: © Жасмін в каное
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Вірші в перекладі

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2194 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 Лілія • 09:25, 28.04.2020 [Лінк на твір]
yyess  valentinka2
avatar
0
2 ZhasminVKanoe • 23:52, 28.04.2020 [Лінк на твір]
table-2  shy


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки.  З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал

virchi: Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України.
Вірш схожий на голос української діаспори воєнно




     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz