О удачо, Твоя вдача – Мовби місяць в небесах. То марнієш, То повнієш, А в житті, усім на страх, Раз мордуєш, Раз даруєш Втіху, радощі та сміх. Бідування Й панування Кануть, як на сонці сніг.
Злая доле, Крутиш коло, І його не зупинить. Це ж бо лихо: Щастя тихо Гине і зникає вмить. Під покровом Вечоровим Ти нашкодила й мені. Тáк програвся, Що зостався Без сорочки, без штанів.
Ох, чесноти, Тії цноти… Не мені таке життя. Через силу Все немиле, Хоч там що – нема пуття. Посумуєм, Погорюєм, Торкнемо щемку струну. Бо ж і сильний, Непомильний Зломиться без талану!
РОЗГРІША́ТИ, аю, аєш і РОЗГРІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГРІШИ́ТИ, шу, шиш, док., перех., заст., рідко.Відпускати кому-небудь його гріхи. Великий Пан розуміє, розгрішає гріхи кохання, тривогу перед божевіллям, смертю, муки заздрості, тугу закоханих... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 297); Патріарх завжди розгрішує її і дарує їй проскурки, пляшечки святої води, іконки і хрестики (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 469); — Того, що він [отець Телесницький] робив з дітьми, я не прощу і не розгрішу ніколи (Іван Франко, IV, 1950, 235).
"requiem" - це "спочинок", а не "затишок", може бути "перебування"
А що таке "затишок", по-вашому?!
Цитата
ЗА́ТИ́ШОК, шку, чол. 1. Тихе місце, захищене від вітру, течії і т. ін. Коли надворі вітер виє, ..у хаті, у теплому затишку, іде тепла розмова... (Панас Мирний, I, 1954, 339); Вони пристали до понтона, знайшли затишок, де не вирувала вода(Юрій Яновський, II, 1954, 92); Навальний вітер рве полу накидки, — Ні затишку, ні проблиску ніде (Микола Бажан, Роки, 1957, 285); // Малопомітне, приховане місце; схованка. Тихо навкруги, мертво.. Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 148). 2. Відсутність звуків, шумів, руху, метушні; тиша. Шумів столітній ліс, ..за його гуком нічого не чутно було навкруги, тілько й затишок — коло пасіки (Панас Мирний, I, 1954, 281); [Мартіан:] Се ж тільки ідоляни уважають, що свято в тім, щоб оргії прилюдні справляти з галасом, а християни і в затишку шанують боже свято (Леся Українка, III, 1952, 279); Юхим лежав і міркував, натомлений ходою та турботами, впивався прохолодними пестощами передвечірнього затишку (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 15). 3. Наявні де-небудь спокій, порядок, зручність. Навмання забрели [моряки] в двір і тепер стояли, зачаровані затишком цієї садиби (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 75); Дерев'яний будинок.. манив домашнім затишком, обіцяв прохолоду і спокій кімнат (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 80). 4. перен. Про стан душевного спокою, тихої втіхи. Кузьма Кузьмич відчував такий затишок, який приходив до нього тільки відразу після великого радісного збудження (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 156); * Образно.Ні, не затишок сірий, не спокій, Не дзеркальна нудна благодать — Нам ще ставить міцніш свої кроки, Нам довіку в житті поспішать (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 147). 5. рідко. Те саме, що затишшя. Артилеристи їздили купатися позмінно в Одесу до лазні, ..коли на фронті випадав сякий-такий затишок (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 122).
Ви мене дивуєте. І орудний, і називний відмінки однаково допустимі. Називний відмінок особливо характерний для давньої літератури (а йдеться саме про таку!) та західноукраїнських діялектів. Наприклад, із перекладу Біблії о. Івана Хоменка (Одкр., гл. 1, вірш 5):
Цитата
від Ісуса Христа, що є свідок вірний
2.
Цитата
"Як твар буде воскресати" - надто архаїчно
Ще раз повторюю: йдеться про поезію XIII ст.! Тому архаїзми більш ніж допустимі і навіть бажані! Втім, у мене є ще один варіянт перекладу цієї строфи:
Смерті лячно має стати, Як творіння воскресати Буде, щоб Судді звіт дати.
Але він мені подобається значно менше через enjambement і неприємний збіг "звіт дати".
3.
Цитата
"Не згуби мене в ці хвилі!" - огріх друку
Ні, це не огріх друку, а навмисно вкладена мною двозначність. Можна розуміти як: 1) не згуби мене в ці хвилини; 2) не згуби, не впусти мене в розбурхані хвилі моря Страшного Суду (або ж моря пекельного вогню). Крім того, знов-таки уникається збіг приголосних.
1. Ista carmina vostra (imprimis "Cors (sic!!!) tuum urna magicus (sic!!!)") memoraverunt mihi cantionem celebrem e "Decamerone" Ioannis Boccacii (dies VII, fabula I):
Цитата
Fantasima fantasima che di notte vai, a coda ritta ci venisti, a coda ritta te n’andrai; va’ nell’orto a piè del pesco grosso: troverai unto bisunto e cento cacherelli della gallina mia; pon’ bocca al fiasco e vatti via, e non far male né a me né a Gianni mio.
1. Ma Buddha non è dio (in senso di Creatore Eterno): né Uno Solo, né uno dei molti. Inoltre, ci poteva e può essere più di uno Buddha (almeno teoricamente).
2.
Цитата
MCLU
Non mi fa capire meglio. Ed ora non sono troppo disposto a risolvere dei rompicapi.
1. Dubito, se si può annoverare il buddismo (specialmente il tibetano) tra le religioni monoteistiche (o almeno teistiche), visto ch'era cresciuto dell'induismo.
Una preghiera in italiano di tal genere, che loda Dio tramite le Sue creature (cioè "dei"), è già stata composta da s. Francesco d'Assisi ("Canticum creaturarum").
2. Я зробив переклад так, щоб його можна було співати. Як ви, мабуть, знаєте, в їдишсько-єврейській музиці особлива мелодика, і деякі склади розтягуються. Так само і в моєму перекладі, якщо спробувати його проспівати.
3. Той анґлійський текст, що наведено у статті, - просто підрядник, і для співу, на мою думку, він непридатний. Крім того, їдиш та анґлійська - мови однієї групи, тому перекладати з їдиш анґлійською, безперечно, легше.
4. Ну так, у моєму перекладі немає ні "хати", ні "комина", ні "кота", ні "миші", ні "джерела", ні "Тори", ні "жовчі", ні "смерти". Натомість, зберігши канву ориґіналу (запитання-відповіді), я постарався зробити зміст якомога універсальнішим (а не суто фолклорно-єврейським). Якщо це, по-вашому, гріх, то зробіть свій варіант, будьте ласкаві.
5. А щодо "звіра", то я можу з вами погодитися (тим паче, що йдеться про пристрасть). Можна замінити на "що" для однорідності і у більшій відповідності до ориґіналу.
Мабуть, варто навести підрядник задля можливости порівняння:
Коли сяяв пурпуровий вечір, і кипарис здавався золотом, щирим золотом, мати сказала маленькому синові: так само влаштовано вгорі цілий сад. Дитина спить і бачить уві сні золоті віти, золоті дерева, золоті ліси; тим часом кипарис у чорній ночі кидається (поривається?) під вітром, плаче під бурею.
скажіть ломбардійцю, що його діалект- гірший від італійської. хотів би побачити його реакцію
Він не гірший. Так само, як бандура чи дримба не гірші за орґан. Просто у них функції різні!
Цитата
скажіть лемкові, що він- українець. хотів би побачити його реакцію
Лемківска, україньска ідентичніст, то, очевидно, такє самоокресліня лемків, при котрім, узнаючи Лемківщину свойом найближшом «малом» вітчизном, культивуючи єй традиції і бесіду, єдночасно уважают ся они за членів «великой» національной, але тіж культурной і мовной, україньской спільноти.
яка така практика це показує? де докази, що це- так?
Всіляка. І докази я вже навів. Творчість геніального Антонича. Чи ви думаєте, що його хтось змушував писати літературною українською?
Цитата
лемки Польщі і Словаччини свою міні-мову вивчають, і їм це- зручно, а, лемкам України - ні?
Ну хто українським лемкам забороняє вивчати свою мікромову?! Але одна річ - вивчати фолклор і бесідувати у валалі, і зовсім інша - фундаментальну науку та високі технології. Я впевнений, що і в Польщі, і у Словаччині лемки любісінько вивчають квантову механіку чи алґебричну геометрію відповідно польською та словацькою, а то й одразу анґлійською. Та ви й самі сказали, що у Польщі торік аж один школяр складав "матуру" лемківською (чи з лемківської?).
До прикладу, Україна на вивчення циганської мови виділяє 0 гривень 0 копійок. Але всі ромські діти без усяких циганських шкіл і підручників прекрасно засвоюють циганську для побутового спілкування.
Цитата
я пропоную далі "насильницьки" вивчати "рідну та вєлікую" російську мову Росії, "рідної сестри українців", "вєлікава народа, каторий всєм украінцам- старший брат"
А от кпини з інших мов людину не прикрашають ніяк!
ґеніальні італійці писали і літературною італійською і рідними діалектами, ставивши їх на один щабель вартости
В тому-то й річ, що вони не ставили між літературною італійською і своїми рідними мовами/діалектами знак рівности. 3-4 ломбардські вірші Мандзоні - може, одна тисячна його спадщини. А у Ґольдоні, як я вже сказав, лише посполиті розмовляють по-венетськи. Таким чином, для них італійська літературна - це мова високої культури, мова аристократії, а ломбардська/венетська - лише засіб для створення місцевого колориту, мова простого люду. Звичайно, були і є автори, які пишуть переважно чи винятково і ломбардською, і венетською, і фріульскою, і ліґурійською, і п'ємонтською, і романьйольською, і сардинською..., але ніхто з них і близько не зрівнявся з Мандзоні і Ґольдоні, не кажучи вже про Данте, Петрарку і Боккаччо.
Тим паче некоректне ваше протиставлення лемків українцям. Лемки - це є невід'ємна частина українського народу, а мова лемків - невід'ємна частина української. Вона набагато ближча до літературної української, ніж, скажімо, ломбардська до літературної італійської. І ніхто лемкам та іншим карпаторусинам не забороняє вивчати, викладати, розвивати свій діалект, але практика показує, що як літературну їм набагато зручніше використовувати українську, ніж створювати нову і не надто життєздатну. Взагалі, скільки громадян України визначають свою етнічну приналежність як "лемки", а не "українці", і скільки своєю рідною мовою визначають лемківську, а не українську?
От вам яскравий приклад (щодо русинів Закарпаття). Єдиний населений пункт, де більшість населення згідно з останнім переписом вказали своєю рідною мовою т. зв. "русинську" - с. Ганьковиця Свалявського району. Але сайт місцевої школи навіть не має "русинської" версії, а зроблений доброю українською літературною! Хто заважав краянам зробити "русинську" версію?! Але ні - українська літературна їм зручніша! QED!
Цитата
я пропоную ВІДРОДЖЕННЯ ПРАВА МІНІ-НАРОДНОСТЕЙ ЗНАТИ ПРАВИЛьНО ТА ВИВЧАТИ ЇХНІ МОВИ/ДІАЛЕКТИ, як це роблять в тій же Італії
Права, а не обов'язку! Чи ви пропонуєте насильно змушувати дітей вивчати напівмертві діалекти? Фіксувати, академічно вивчати ці діалекти треба, але штучно і тим паче насильно реанімувати - в жодному разі!
І пропоную надалі нам обом заспокоїтися, не переходити на особистості та базарний стиль спілкування, і вести дискусію в академічному річищі!
Всю вашу філіппіку заперечує той факт, що геніальний лемко Богдан-Ігор Антонич творив бездоганною українською літературною мовою (і Совітський Союз, як ви розумієте, тут ні до чого), хоча, безперечно, досконало володів рідним діалектом. Так само, як великі міланець Мандзоні та венеційці Ґоддзі (не знаю, як краще передати українською) і Ґольдоні - літературною італійською (заснованою на тосканському діалекті). Втім, кілька віршів Мандзоні все ж написав по-ломбардськи, а у п'єсах Ґольдоні персонажі з народу розмовляють по-венетськи. Отже, українська як літературна мова влаштовувала лемків років 100 а то й більше і раптом в останні 10-20 років деяких із них перестала влаштовувати. Гадаю, не без впливу двох сусідніх дуже "дружніх" до України держав.
Цитата
наскільки українська мова зрозуміла лемкам? наскільки лемківська зрозуміла українцям?
Думаю, зрозуміліша, ніж вам здається. Як бачите, я, не будучи лемком і ніколи спеціально не вивчавши лемківський діалект, краще за вас розумію назву цієї пісні (і весь її зміст).
Цитата
чому ті говірки ще досі офіційно не опрацьовані? де граматики тих говірок? де розмовники? де видання?
То це держава має робити замість лемків? Чи лемки за сприяння держави?
Те, що ви пропонуєте і деякі "політичні русини/лемки etc." здійснюють (тобто творення окремих літературних русинської, лемківської, бойківської, гуцульської, поліської etc. мов на противагу загальноукраїнській), веде лише до одного: розмивання та кінець кінцем нищення української ідентичности, яка досі формується з таким трудом і такою кров'ю. І лише грає на руку ворогам України: великоруським і великопольським шовіністам.
Скажу вам відверто: дуже мені не до вподоби, коли люди з українськими прізвищами зі США, Польщі, Росії тощо починають нас, в Україні сущих, вчити, як нам облаштувати свою хату. Це ж про них (тобто вас) Василь Симоненко сказав: "Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю".
Лем жаль ми тя, моя страно, Де жиють мамічка з няньом, Ой жаль ми тя, жаль. Хоц в нас біда – не поїду В гамерицький край.
до речі, Україна винна перед лемками: лемківська мова не вивчається
А самі лемки хочуть її вивчати? Хіба хтось забороняє впроваджувати курс лемківської говірки у школах? Та й як її вивчати, коли вона досі не має єдиного літературного стандарту? І де її використовувати в житті? Хіба що в професійному мовознавстві або фолклористиці, або ж зі старшими родичами в селі (чи валаві? чи валалі? чи дзедзині?). Особисто я не почуваюся винним перед лемками (нехай поляки почуваються). Тепер є багато нагальніша задача: домогтися, щоб у столиці України бодай третина містян розмовляла в побуті українською (а серед молоді - половина) і по змозі викорінити суржик!
З приводу нібито окремої лемківської мови вичерпну відповідь дала п. Софія Федина, голова Світової федерації українських лемківських об'єднань:
Цитата
Перш за все наголошу, що є лемківський діалект УКРАЇНСЬКОЇ мови. І кожному населеному пункту були і є характерні свої особливості вимови, окреслення тих чи інших понять. Проте діалект — це жива субстанція, яка постійно змінюється, і НЕ претендує на статус офіційної мови. Українська мова багата діалектами — кожний історико-етнографічний реґіон має свій. Творення окремої лемківської мови на противагу українській має на меті заперечити українське коріння лемків, забути вигнання лемків з рідної землі через їх українську сутність і створити неіснуючу субстанцію. А говірку дідів-прадідів треба плекати і пам'ятати — бо це наша спадщина і наш колорит.
Для мене слова "русин" і "українець" - синоніми (хоча не всі карпаторусини з цим погоджуються і мають на це право).
Що ж до "облачка", то інтернет видає чимало прикладів саме лемківського фолклору з цим словом (в яких значення "вікно" є очевидним; та й словник лемківської говірки каже те саме).
Отвор, мила, отвор середній облачок, Іде вислужений трирічний воячок.
Моя улюблена лемківська пісня! Але назву ви знов-таки неправильно зрозуміли! "Облачок" - це димінутив від "облак" (карпаторуський варіант великоукраїнського і давньоруського "оболок"), тобто "вікно".
О́блак, -ка, м. 1) = Оболок 1. Угор. 2) = Оболок 2. Вилетів він трохи не під самі облаки. Грин. II. 12 — 13. Ум. Облачок. Гол. III. 409. Сам сідаєт під облачок, меч сі кладе на столичок. Гол. I. 172.
Оболо́к, -ка, м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. Гол. III. 389. 2) мн. Оболо́ки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. См. Облак.
Перекладач, звичайно, може собі дозволяти різні вільності, але усьому має бути межа. Ніхто, на моє переконання, не має права перекласти "Divina Commedia" як "Богове посміховисько". Звісно, ви можете написати свій вірш за мотивами ориґінального і назвати його як вам заманеться, але не називайте тоді це перекладом.
Дуже перепрошую, якщо чимось образив вас. Втім, на мою думку, на критику ображатися не слід (якщо це насправді критика, а не огуджування).
Май, ма́ю, м. 1) Зелень. Славне Підгір’є шо ся маєм крило, в шовкові трави спати ся клонило. Федьк. Поез. І. 17. 2) = Клечання. Колись на сі, свята в мене було весело-весело та зелено-зелено! І за образами май, і по гвіздочках май!. Св. Л. 271, 272. А тут где віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання. Св. Л. 272. 3) Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. І. 11. 4) Названіе пятаго мѣсяца, май. Як випадуть в маї три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи. Ном. № 449.
2. З приводу "квітка/о". Тут ви маєте рацію. "Квітко" буде доречніше. Хоча, думаю, допустимо і "квітка", тому що це слово керує не імперативом, а індикативом як в ориґіналі, так і в моєму перекладі (sei, лежиш).
3. З приводу "Сонце - не зорі". Сонце - це теж зірка. Хіба ви не знаєте?! L’Amor che move il Sole e l’altre stelle!
Як я розумію, ваш принцип є: силабічну (силабо-тонічну) поезію можна перекладати верлібром (інакше кажучи, як Бог на душу пошле). Якщо так, то в цьому я з вами ніколи не погоджуся.
1. Щодо тавтології. Дорогенький мій, так у вас іще гірше ("той берег", "той рев"). Тож, як то кажуть, заметіть спочатку свою хижу. Втім, мушу визнати, я не Павличко. Коли я робив переклад, мене весь час переслідувала думка про "дерев'яність" української мови (чи, може, моєї особистої української) порівняно з італійською.
2. Щодо кількості складів. Напевно, їх у мене скрізь забагато. Звичайно, краще було би, як я вам зауважив, перекладати п'ятистопним ямбом. Але у мене вийшло лише семистопним.
3. "Чиє" було би "la cui" (і тоді вийшло би безглуздя). "il cuor (cui fiamma inestinguibil cuoce)" - "серце, яке обпалює незгасне полум'я".
4. Чому "зліва" - зрозуміло. Бо з боку серця. Наречена під час вінчання стоїть зліва (і взагалі в давнину жінки в церкві стояли зліва). Тож можна вважати це містичним вінчанням. Але я згоден, що, можливо, вказівка на сторону звучить дещо штучно.
5. "Venirsene", "venirne" можуть означати як наближення, так і віддалення.
Col sign. ora di recarsi, andare, ora di venire via da un luogo, è com. la forma rafforzata venirsene, ant. venirne, per lo più con accezioni partic.: se ne veniva piano piano, lemme lemme; non avevo nulla da fare lì, e così me ne venni quasi subito; Alda la bella ne venne a Orlando (Pulci); E così ragionando ne veniro Dove videro il ponte e la riviera (Ariosto).
Якщо я правильно розумію, "cavalcando venirne a me dappresso" - "верхи їхати поруч зі мною" (звідкілясь (наприклад, із Пізи), на що вказує частка "ne"), а не "під'їжджати до мене" (бо тоді не було би "a me dappresso", а було би просто "a me" чи "verso di me").
1. Якщо хочете віднайти ритм, відповідний до ориґіналу, то й перекладайте одинадцятискладником, бо він теж має місце в українському віршуванні (особливо бароковому!), хоч і рідко використовується, на превеликий жаль (http://www.ukrlit.net/info/dict/wdonp.html). Або ямбом, хай і не п'ятистопним. А інакше виходить неповага до автора (який уклав свої думки саме в такий поетичний розмір, а не в інший) і до поетичного мистецтва загалом. Поетика і переклад - науки досить точні!
2. "Età" ("etate", "etade") і "estate", хоч і звучать подібно, проте мають різну етимологію. Однак на глибинному протоіндоєвропейському рівні спостерігається очевидна спільність. "Età" - від латинського "aevitās" (від "aevum"; пізніше "aetās"; і далі від протоіндоєвропейського кореня зі значенням "життєва енергія"), а "estate" - від латинського "aestās" (і далі від протоіндоєвропейського кореня зі значенням "запалювати" або "вогонь"). Але у Леопарді немає багатьох років (літ), а лише один ("or volge l’anno").
3. Головного ви так і не виправили. Леопарді вжив слова "grato" у значенні "приємний" (як вказує ваше ж посилання - "gradito"), а не "вдячний" (кому і за що він міг би бути вдячним!?); а "affanno" - у значенні "смуток", "неспокій", "тривога" ("sofferenza" за вашим посиланням), а не "задишка". Те, що у вас в останніх 5-и рядках, - зовсім відмінне від того, що висловлює Леопарді, і, сказати по правді, має мало сенсу.
4. Чим вас не влаштовує переклад Ореста? Скажімо, останні 5 рядків він переклав гарно і точно:
... О, як солодко за юні, Коли надія довгу стелить путь, А пам'ять — закоротка, спогадати Про речі, що в минулім потонули, Хоч горе крушить і триває мука.
1. Традиційно одинадцятискладник передається п'ятистопним ямбом (хоча було би дуже цікаво зімітувати ориґінальний розмір). А у вас довжина рядків абсолютно довільна (в третьому з кінця - аж 17 складів!), та й ямбічний розмір не скрізь дотримано.
2. "il noverar l’etate del mio dolore" - "вираховування (детальне пригадування) часу моєї скорботи". Ви, очевидно, переплутали поетичну форму "etate" для "età" ("час", "доба" etc.) з "estate" ("літо").
3. "з якою вдячністю у молоді роки, ... , згадка минулого засмучує тебе, і, у задушші, ти усе ж існуєш" - що це взагалі значить?! В ориґіналі: "Oh come grato occorre nel tempo giovanil, ... , il rimembrar delle passate cose, ancor che triste, e che l’affanno duri" - "О, яким приємним буває в юнацькі роки, ... , спогад про минулі речі, хоч і сумні, і хоч смуток триває".
А мене дивує ваша відповідь на моє зауваження. Яким ворогам?! Будьте реалістом! Половина України розмовляє російською, і 99% її розуміє (цифри, звичайно, умовні, але сути це не змінює)! Крім того, російська літературна мова є значною мірою витвір українських книжників! Основою і взірцем для "Российской грамматики" Ломоносова слугувала "Граматика" Мелетія Смотрицького! Сковорода якою мовою творив?! Шевченко свою прозу?! Тому не кажіть, що російська мова - це щось чуже для України! Двомовність України - це її багатство, а не вада (аби лише суржику не було)! І не винна мова в тому, що нею розмовляє окупант! А перекладаю тому, що можу! Майже завжди першими перекладами української літератури були російські! А з приводу ворогів - під час Другої Світової війни німецькі переклади Шевченка друкувалися в радянській пресі (http://www.dw.com/uk/тарас-шевченко-й-німецькомовний-світ/a-2480125)! Тож усім ворогам ми маємо показати, що ми любимо Україну всіма її мовами, а найперше - російською!
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
elem.filter('.forum-spam-notspam').addClass('forum-spam-notspam-active');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
elem.filter('.forum-spam-notspam').removeClass('forum-spam-notspam-active');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('