Вже думав, що заблокований... :tongue: Василю, ми непорозуміємося до тих пір, коли один із нас буде посилатися на класиків, а інший говорити про русизм. 'Коли слухають "Співанку", мало хто звертає увагу на "путь" а дуже хотілося б автору написати шлях, дорога,.. Я ж признаю те, що це - русизм, я дуже хочу щоб у творах інших подібного не траплялося
Шкода, але це останнє, що встигну, що зможу, що зроблю... Прикро, коли не розуміють: Я не ангел и не злодей, Не был проклятым и не был в любимых, Но я уважаю, Василий, людей, ПОЕТОМУ я, как всегда, подсудимый...
Бачу, пане Василю, що потрібно говорити багато, або просто мовчати............ Українську мову арештами не вбити!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Пожар чи пожежа?..
- "Тату, за що"?.. - Сміялася донька тоді, коли її батька взяли під "арешт". "Тату", - говорить сьогодні мені вона, - і ти будеш покірно мовчати, коли всі читаючи дурню слухняно їй аплодують?.. - "Не буду"!.. ..."Знявши листству із домів"...-Заради рими втулити "домів", як раніше "пожар", за що, коли є вчителі на сайті, щоб пояснили й переконали пана адміна, що навіть у початкових класах знижують оцінку за русизм, а тим паче сьогодні на державній службі, - хочу сказати вам, мої "ДРУЗІ", те, що ви робите медвежу послугу пані Катерині, коли не вказуєте на помилки, котрих у її віршах так багато, як ні в кого... "Осінь сідлає вітрів""?.. - Ви що, з мовою не дружите?.. :tongue: :tongue: :tongue: :tongue: Множина - вітри, - осінь сідлає вітри, невже ніхто не хоче вказати на цю грубу помилку?.. Осінь може втікати від вітрів, а осідлати вона здатна лише вітри... Коли читаю таку поезію, то просто серце кров'ю обкипає, душа боліти починає за рідну мову... Дуже прикро, що в приватних розмовах ви поділяєте мою занепокоєність, а відверто ніколи не хочете комусь, і мені також, вказувати на подібну нісенітницю...
Говорячи про це, слід додати і варто пам'ятати завжди, що сучасна їм українська мова була під впливом польської, російської та інших іноземних мов. Дуже цікавий момент - можна легко простежити, як протягом своєї творчості вони все більше і більше очищали свою й нашу мову від інородніх "наріч", наближаючи її до класичної української мови. В їхній поезії взагалі можна знайти чимало слів і зворотів, тепер не уживаних, а ряд наголосів взагалі розходиться з сучасною літературною практикою. Про це вже давно говорили М.Рильський, М.Бажан та інші... Отож, шановна Валентино, я вам говорю про сучасну літературну мову, а не про якийсь суржик.
ДітьмИ - дієслово чи ні? Наголос на останньому складі чи ні? Якщо так, то треба в рядку поміняти два слова місцями - "прихОдимО дітьмИ ми У життЯ" й не морочити голову... А ще приведіть мені цитату з будь - якого українського твору, де вам зустрілося б слово "пожар".
Катю, я вибачаюся, але: - дІти - дітьмИ... Чому "кожна пара"? Тому, що варто враховувати те, що вона - "пара" - жіночого роду... Я добре знаю, що таке русизм, хочу щоб про це завжди пам'ятали ви стверджуючи, що в словнику є "пожар". Так - є, але в ЛІТЕРАТУРНІЙ мові завжди вживається наше рідне - "пожежа"...