Біля зупинки падали каштани, Там тиша у вуалі спочивала. ми зустрічей собі не призначали нам випадковість почуття з'єднала. сплела вінок надія на маршрути У літній день золочений теплом І не могли ми долю повернути Назад в минуле, запрягли конем Карету щастя - ми в ній пасажири, І понеслись у вихорі полями, Крізь теплий вітер і серпневі хвилі. І піднялись, як птахи, попід небесами. Це так ажурно - в парі із коханим! А скільки ізумрудів на душі! І розступилися засмучені тумани Й торкнулось зорями кохання до землі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
