На "порпи" не звертайте увагу, проте рідну мову вивчайте самі та навчайте її інших... Про мову варто писати краще і, повірте мені, вишуканішою мовою...
Ростемо, Романе!.. Читав твої останні вірші, котрі були розміщені на сайті, й одразу це помітив, відчув, відзначив... Кохання надихає, про те всі знають... Наснаги тобі...
Давно вже знаю про те, що ти, Оксано, вмієш так, як дуже мало хто з нас, крізь призму чужого минулого бачити свій майбутній день, відображувати в чужих долях свою власну...
Про добру та давню подругу, Наталко, щось краще сказати важко, адже кожне твоє слово переповнене глибоким змістом, приховує в собі такі життєві дрібнички, про котрі, мабуть, лише двоє й знаєте...
Вітаю тебе, Оксано, на "Анумо...", впевнений, що твої вірші стануть окрасою сайту, бо вони того варті... Гадаю, що одинадцятого серпня зустрінемося в Пороховій Вежі й доведеться на зміну "Жовтневій заметілі" мені вигадувати щось інше, вже літнє...
Цей вірш не претендує на гірший вірш із тих, котрі розмістили на конкурс "Вірші про літо", проте прочитайте його зайвий раз для того, щоб переконатися в тому, що зараз - літо....