Єдина моя
Україно моя! Невже Тебе роз’єднали, Мої поля, ліси, ріки і моря, Невже це так є, Україно моя? Не вірю я, що Ти слабка, Слабкою Ти ніколи не була, Ти мужня і єдина, Одна у нас і сильна. Ти наша Україна, І величава і вродлива, Ти непохитна і стійка, Ти мудра й вікова. Тебе неможна роз’єднати, Бо Ти у нас одна, як мати, І скільки діточок у Тебе є, Ми всі Твої дочки й сини. Я переймаюся Тобою, Твоєю долею гіркою, Моя Ти матінко єдина, Моя Ти рідна Україна. Прийшла весна до нас, І сонечко всміхається, І зацвітеш Ти знову навесні, Бо Ти живеш і житимуть усі. А ці яскраві кольори, Що були символом між нами, Зростуть у квітах на Землі, Як єдність нашої Держави! (Катерина Веремчук)
Додав: Veremchuk (10.07.2012)
| Автор: © Катерина Веремчук
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.
leskiv : Дякую за привітання.
Вас вітаю з Різдвом й НОвим роком,
Хоч у гості зайшли Ви наскоком.
ZhasminVKanoe : Поетеса метка з Кропивницького
Удалася до віршика дітського.
Вийшло трохи зажурно,
Бо воюєм задурно —
Наче п'єса
* Марка Кропивницького!
*
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА