Єдина моя
Україно моя! Невже Тебе роз’єднали, Мої поля, ліси, ріки і моря, Невже це так є, Україно моя? Не вірю я, що Ти слабка, Слабкою Ти ніколи не була, Ти мужня і єдина, Одна у нас і сильна. Ти наша Україна, І величава і вродлива, Ти непохитна і стійка, Ти мудра й вікова. Тебе неможна роз’єднати, Бо Ти у нас одна, як мати, І скільки діточок у Тебе є, Ми всі Твої дочки й сини. Я переймаюся Тобою, Твоєю долею гіркою, Моя Ти матінко єдина, Моя Ти рідна Україна. Прийшла весна до нас, І сонечко всміхається, І зацвітеш Ти знову навесні, Бо Ти живеш і житимуть усі. А ці яскраві кольори, Що були символом між нами, Зростуть у квітах на Землі, Як єдність нашої Держави! (Катерина Веремчук)
Додав: Veremchuk (10.07.2012)
| Автор: © Катерина Веремчук
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА