SITE LOGO
Вт, 05.11.2024, 05:39
Меню сайта
Наш опрос
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497
Главная » Комментарии пользователя [octava]

Найдено комментариев: 757
Показано комментариев: 601-630
Страницы: « 1 2 ... 19 20 21 22 23 ... 25 26 »

avatar
157 octava • 23:46, 20.06.2009 [Лінк на твір]
Як молоденька яблунька, що простягає квітучі гілочки до сонця - ось якою ти є у цьому вірші. А у кожній квіточці - золота бджілка чи краплинка любові. І саму тебе хочеться загорнути у пухову хустину та й дивитися, як їстимеш хліб із джемом, вимазуючи кінчик носика... Так би і зробила, от тільки вже цілий тиждень у нас тримається "плюс 32 у тіні"... Хочеш, увімкнемо кондиціонер?.. :)
avatar
156 octava • 00:01, 20.06.2009 [Лінк на твір]
Мабуть, всього має бути у міру: і мужності, і слабкості. Чоловіки роблять вигляд, що їм подобаються слабкі жінки, бо таким чином намагаються приховати власні "больові точки". Але за удаваною байдужістю і "товстошкірістю" жінка здатна розгледіти справжню суть. У моємі вірші образ чоловіка - збірний. Хай, думаю, потішаться жіночою покірністю... А от епіграф до вірша примітила лише Софійка! ( на те вона і Софія-"мудрість"), а він - майже все пояснення.
Дякую всім, що завітали!
avatar
155 octava • 23:39, 19.06.2009 [Лінк на твір]
О, Немо, це те, що треба. Наша "група продовженого дня" полюбляє дощі ( а один поет - Василько Роман - так задощився, що навіть на місці голови коханої жінки парасолю побачив... tongue ) Гарне порівняння вітрів із бурлаками і " я вже звик до торкання води". Вода - ваша стихія!
avatar
154 octava • 22:46, 19.06.2009 [Лінк на твір]
Ну як до тебе не прийти?
Скажи лише ( і будем квити!):
За двох кохати будеш ТИ.
А що за двох МЕНІ робити? tongue
avatar
153 octava • 01:24, 19.06.2009 [Лінк на твір]
Коми поставлено. Добраніч!
avatar
152 octava • 01:13, 19.06.2009 [Лінк на твір]
Переповнений зал. Десь і я - у останнім ряду.
Ледь прив'ялу троянду в поколених пальцях тримаю.
На прем'єру не кличеш - тебе по афішах знайду,
По словах, по слідах, по снігах я тебе упізнаю.

Долітають і квіти, і терни на сцену і брук.
Як тятиву, натягнуто нерви, вітрила, сонети.
В переповненій залі хорей аплодуючих рук
Переходить на "біс"... Ти лише не втомися, поете...

avatar
151 octava • 00:30, 19.06.2009 [Лінк на твір]
Дівчата! Жіночки! Колєжанки! І всі інші, кому небайдужа доля Віктора Кучерука! Давайте врятуємо чоловіка. Початок - мій, щасливе закінчення - ваше.

Моя ж ти леле! Що си учинило?..
Не Віктор - ТІНЬ! Скоцюрбився і зблід.
Ота меґера Діда обпоїла.
Ну, словом, ясно: закохався Дід...

avatar
150 octava • 23:52, 18.06.2009 [Лінк на твір]
Лесю, Ви на цій світлинці така гарна, якою може бути лише майбутня мама! Квіти - як живі. Нехай буде їх у Вашому житті багато-багато.
avatar
149 octava • 23:41, 18.06.2009 [Лінк на твір]
Нагадує танок потерчат... Надто негОдиться. Не сприймай зливу, як розправу, а як очищення. Можливо, саме вона розмиє чорну смугу?..
avatar
148 octava • 23:28, 18.06.2009 [Лінк на твір]
А хто це тут у чорних кавових надрах давніх віршів шпортається?.. Дякую, що завітали. Мабуть, Катю, і Вам відомо, як то воно "краєм"? (чи лезом?) А чоловіки охоче пробачать.
Міш, що занадто гірке: кава чи сльоза?
avatar
147 octava • 14:17, 18.06.2009 [Лінк на твір]
"Скерцо" - у перекладі означає "жарт". І скерцо як музичний твір теж має бадьорий, задерикуватий характер. Добрі мені жарти, коли "майбутнє знов не жде", "любов ... похороню", "з ножем у серці"... То ж справді "треба подумати". yes
avatar
146 octava • 13:38, 18.06.2009 [Лінк на твір]
Усе, Васильку, мандруємо?.. От і своїй ліричній героїні комплімент "путьом" зробили: "Твоя парасоля ще довго не може збагнути"... Провокуючий образ...
avatar
145 octava • 13:31, 18.06.2009 [Лінк на твір]
Вітю! І перший, і другий варіант - гарні. Кажете, натхнення нема...
Ну, а із власного досвіду скажу: краще бути недоцілованою, ніж "зацьоманою"... tongue
avatar
144 octava • 21:56, 17.06.2009 [Лінк на твір]
Вперше - без коментарів. Але з оцінкою.
avatar
143 octava • 23:25, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Ой, Мішуню, краще цить!
Ну кого нам ще любить?
Ну із ким ще жартувать?
Інші йдуть раненько спать,
Ти - закоханий у двох,
Десь Кузан подівся (ох!!!),
Drillinger віддеренчав,
В Гонти - ціле море справ...
Тільки Дід нам - щирий друг
І за всіх вас тягне плуг!
avatar
142 octava • 23:12, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Щось Ви, Немо, збилися із курсу... smile
avatar
141 octava • 22:31, 16.06.2009 [Лінк на твір]
:)
avatar
140 octava • 20:29, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Коханий твій загублений у січні?..
Слід його затягнуло льодком,
Щоб, бува,
Ще якась довірлива дівчинка
Не напилась із нього
І не перетворилась на кізоньку...
avatar
139 octava • 20:24, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Вже поставила п'ятірку, бо вірш справді того вартий. І трави духмяні, і осіння асоціація... Проте маю кілька порад, а Ви вже вирішуйте сам, чи доречні вони, чи ні.
1."Охапка" - українською "оберемок".
2. Якби у першій строфі поміняти місцями слова таким чином "трав сухих" - "справ своїх", можна було б і ритм зберегти, і уникнути немилозвучних наголосів "сУхих трав" і "свОїх справ" (які, згідно віршованого розміру, просяться саме на цей склад).
3."Спаде з дереВ ВСе листя..." - щоб злиття приголосних так не ламало язик, можна було б сказати "З дерев спаде все листя мокре".

Сподіваюся, що ніяким чином не образила Вас. У будь-якому випадку, Ваша поезія мені подобається, інакше б - і не читала, і не коментувала. yes

avatar
138 octava • 20:02, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Мене забути?.. Ні, мене - не зможеш.
Закриєш очі - й повернешся знов
У ту любов, на дивну казку схожу,
Й чомусь так мало схожу на любов...
У ній мені даруєш дивні квіти,
В ній - райські птахи, й буря не шумить.
І, мабуть, дуже важко зрозуміти,
Чому так серце болісно щемить.

Мене забути?.. Господи, навіщо?
Є помилки, та досвід благом став.
Нехай це сон, та сни бувають віщі,
Бувають сни, мов спалахи заграв.
Стежками літа ходить осінь тиха,
Та я давно у літо не ходжу.
Не можеш захистить мене від лиха?
Скажи: "Про тебе згадку збережу".

Мене забути?... Ні, мене - не станеш.
Спинись на мить, наївносте свята!
Тебе не називаю я "коханий",
Бо збайдужіли серце і уста.
Більш спогадів твоїх не розтривожу.
Церковний дзвін прозорий, мов кришталь.
Колись була на дивну казку схожа
Твоя любов. Лише твоя, на жаль...

avatar
137 octava • 01:19, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Ну, є така теорія, що жінка створена не із ребра чоловічого, а із хребта. Тому усі чоловіки такі безхребетні... mellow
avatar
136 octava • 01:12, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Образна річ, трагічна і правдива...
Перечитала ще раз, і... не втрималась від посмішки: чого це ми, Катрусю, звіріємо? Ось, прочитайте уривочок, вчора написалося:

...Літає Муза люта, як бджола -
Краду у неї мед, коли не спиться.
Ведмедиці - Велика і Мала,
А я, немов покинута вовчиця.

Усе життя чекаю на весну,
Дивлюсь угору - на небесну мапу:
Чи ж мій ведмідь пробудиться зі сну
І перестане, врешті, ссати лапу?.. shy

Катеринко, що ж робити:
Будем вити чи не вити?..

Маю сумніви щодо наголосу у слові "прийнЯла", і щодо "оскалити зуби"(мабуть-таки вишкірити)...

avatar
135 octava • 00:46, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Анумо на сайт віршувати
У колі любесеньких киць!..
А тут ще й вітрець колошматить
Берізкам подоли спідниць.

Насупився Дід, наче хмара:
І він би, як вітер, та - ах! -
Софійка, octava, Тамара
Усі, як одна, у штанях...

Якби хоч яка спідничинка,
То може б!.. А так - ні шиша!
Та Дідові не до спочинку:
Подавсь колошматить вірша... tongue

avatar
134 octava • 00:40, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Саша, Ваші вірші для мене - інший вимір: у моєму бринять колискові, у Вашому - рок; я долаю життєві дороги на десятилітньому "фіатику", Ви - на "кораблі з дірявим вітрилом"; для мене небо - там, де проростають рими, для вас воно - продажне... І, незважаючи на це, я відчуваю, що Ваші рядки наповнені і силою, і трагічністю, вони пронизують, як льодяний вітер, але і викликають спрагу водночас. Це той випадок, де "боже!вільності робляться теплими, ближчими". Це можливе тільки тоді, коли маєш справу із справжньою поезією. І скільки б Ви не "грали у вірші", скільки б не намагалися "буть на поетів не схожими" - Ви з ними. up

Перегляньте, будь ласка, рядочок "Небо продажне ПОДАЛОСЬ у боти і спамери": якби воно "купилось на боти і спамери" або ще щось зробило, бо трохи "поботує" наголос...

avatar
133 octava • 00:25, 16.06.2009 [Лінк на твір]
Життя людське - неначе дивне коло:
Назад вертає, хоч іде вперед.
Бурштинові зірки - Господні бджоли -
Збирають в небесах прозорий мед.
Бредуть в ріку туману білі коні.
Цей білий сад, цей білий світ без меж!..
І білі сльози падають в долоні:
Я - теж бджола. І, може, зірка теж.
1996

Навіяли спогади, Васильку...

avatar
132 octava • 23:54, 13.06.2009 [Лінк на твір]
Ось яке воно, єднання фізиків і ліриків! Цей союз заслуговує на "5". Єдине запитання до Марічки-філолога: чи не забагато "мегагерців" (злиття приголосних) у фразі "танцююТЬ З СЛовами"?.. В усьому іншому це "Зізнання" - чисте срібло.
avatar
131 octava • 23:40, 13.06.2009 [Лінк на твір]
Це свідчить про те, що на цей сайт нас як магнітом тягне :) А ще те, що "зареєстровані користувачі" перетворюються у друзів чи, принаймні, доброзичливців. Я помиляюся?
avatar
130 octava • 00:29, 13.06.2009 [Лінк на твір]
Бачу, що вислів "Я найбільший в житті дивіденд взяв у пращурів - віру у Бога" сподобався. Проте, чи не він, бува, народив рядки коментаря Немо "Віру, любов і надію беру з молитов, наче крам"? Щось примушує мене спіткнутися як на "дивідендах", так і на "крамові"... А от авторське "могилкИ" додає віршеві колориту. (пригадалося, що у селі, звідки я родом, говорять "мОгилки"). Повіяло і сумом, і вербами, і димом свічок Поминальної неділі... Чужий тут цей "дивіденд", як мусульманин у православному храмі. Або то я така не оригінальна, то пробачте. mellow
avatar
129 octava • 23:54, 12.06.2009 [Лінк на твір]
Прочитала. Подумала. Оцінила.
Сподобались вислови "не вернеться зерно до стебла соломи" і "душа влітає неначе сокіл." У багатьох Ваших віршах є такі магічні фрази, що притягують увагу, і довкола них вибудовується все інше.
avatar
128 octava • 23:44, 12.06.2009 [Лінк на твір]
Мішенька! Тамара о цій порі "ninna-nanna" синулі співає. Зважаючи на те, що мій вже спить в обнімку з монітором, можна я тобі відповім? Прочитай-но Катрусин коментар спочатку, а потім вже Тамарин...

Про вірш. Проспівала, станцювала шкільний вальс - і... збилася на двох останніх строфах. Чому Ви вирішили змінити ритм так несподівано?.. smile

Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz