Миросю, молодець. Багато гарних образів (особливо мені сподобалось "де сіра ніч вливає ноти для ранку в колискову"). Тільки вірш ще трохи хаотичний (цур! не ображатися!) Про що ти хотіла нам розповісти? Якщо про журбу, що вигнала тебе о четвертій ранку на холодну росу, то при чім тут "краплі поту, що вклали предки в мову"? Не намагайся охопити все зразу. Обери одну тему і попрацюй над нею. Писати багато - це не означає писати гарно, і ти це зрозуміла, правда? Пробуй, пробуй, а ми усі вболіватимемо за тебе.
А мені, Васильку, здається, що це не Ваш вірш. "Смотрю в него, как в зеркало, до головокружения"... а Вашого відображення не бачу. Те, що уява малює різні картинки, як каже Софійка, - правда. От, наприклад, "кинеш в небо чарів КАМЕНЮКОЮ" - уявляю собі таку Котигорошку на 150 кг, що метає булаву... Це ж скільки слів для такої потрібно, щоб соку із них через соломку насмоктатися?.. А не вистачить - почне перевтому із часу вичавлювати!.. Ще мене дивує, що Віктор усе це "легко сприймає". О моя бідна, затуркана уяво! Хочеться їй "Рапсодії ранку, симфонії смутку", чи "Аксіоми еросу і лісу", чи хай би вже, на лихий кінець "Розкинула ноги по полю дорога..." А гойдатися голою по Всесвіту - ні!
Мені також сподобалась ця новітня "Слов'янка". І зміни, які пропонуєте, доречні. Ще було би не зле "позор" виправити на "ганьбу", якщо хочете уникнути русизму. А от "Розіб'єм на землі своїй" нехай так і залишається ( бо вже є "свята Батьківщина"). Удачі Вам!
Вау! Скільки мопсиків з десятками! Як на параді (або на футбольному матчі). Дякую вам усім! Тепер знаю: не читатимуть діти - читатимете ви! А ще дорослими прикидаєтесь...
Зібрались три заюшливих курці: Шматок трахеї в Юти у руці, Архип на діафрагмі виграє, А Шляхтич "вуглекислий" з горла п'є... Карету їм! Швидкої! Бо (овва!) Потрібен їм О-2, О-2, О-2! (Ну, кисень їм, словом, потрібен - О два)...
Добряче, Ви, Юто, кашляєте! Образно. Давня хвороба? З дитинства страждаєте? Щеплення не допомогли? Мікстури? Піґулки?.. "5" (разів на день)
Люблю і чорний хліб, і чорну ніч, І чорну каву, чорні очі й брови, І ще люблю цю незбагненну річ: Коли чорніє буква - ще не слово, - Мов зернятко, мачиночка мала, В передчутті розкішного зела!
Мішуню! Тобі дуже на користь пішло писати віршовані коментарі - ось і рими починають ставати точнішими... Так що продовжуй у тому ж дусі. Тему Ти зачепив, як завжди, дуже суперечливу (мені шкода, що за браком часу не завжди приєднуюсь до коментуючих), і щодо того, хто кому що винен (чи не винен) можна сперечатися до ранку. Ставлю "5", бо помітні значні покращення у Твоєму віршуванні. А любиш "чарівні казки" - прямуй до Наталі Гуркіної: там казок у неї "видимо-невидимо" (все краще, ніж байки для дорослих)
Вірш викликає тривогу: наче й не "впивається іклами" у свідомість, але, потрапивши туди, роз'їдає її - трохи "тисне"... Річ, безперечно, сильна (оцінка найвища). Хоча це й не мій світ:"так просто прийти і забрати". Гра в темряву чи вже не гра?
Хочу на озеро!.. Перечитувала цю оповідочку вже кілька разів. Добре, що тут поєднуються і казкові елементи, і реальність. Сподобалося і чудове пояснення імен головних героїв - Нася і Люк - зворушливо і дитинно... Лю, Ната-лю!
Спинися, ступо! Я сьогодні - фея! У зорях небо - справжнє, наяву. Скажи хоч ти, Кощію: де я? де я? Чи, може, вже на сайті я живу, Де Гуркіна казками всіх потішить, Шевченко "Колискову" заспіва, Архип, Тичко і Шляхтич - свіжим віршем, А ген із Луцька Немо підплива, Софі Кримовська все ворожить клену, Мишко Опацький слуха й каже:"Во!", Катруся наша сонечко зелене Вбирає, мов ялинку на Різдво; Кузан Василь натхненно варить гречку, Дід-Кучерук тривожиться:"Люблю!.." Я вам усім за ці чудові речі Присвят і пиріжечків наліплю! Від щирих слів їй-бо' додасться сили, Від щирих слів мітла іде в піке. Коли Ви, Гонто, сайт оцей створили, Скажіть: чи Ви чекали на ТАКЕ? Тому давайте вчитися, творити, Запитувать, сміятися, не спать, Коментувати, "смайликам" радіти, - "АНУМО ЗНОВУ (й знову) ВІРШУВАТЬ!"
Добре, дівчатка! Дякую! давай в життя жіночий форум! Розміщую Didа поряд.
Катрусю, це Тобі: Високе небо дише, дише, дише... По нім жарптиці-зіроньки летять. Моя Катруся пише, пише, пише... За коментар - велике кругле 5!
А взагалі я дуже тішуся, як на нашому сайті останнім часом проходить коментування. Так і має бути: якщо поезія вражає у серце, серце має також відповідати поезією. Тамаро, а пригадайте "Війни" з Василем Романом, хіба вони не заслуговують на титул "поеми"? І ще багато інших речей. Отож, місія "Віршований коментар" успішно втілюється в життя! Так тримати!
Якщо "вечір терпко червоніє" від передмови та післяслова, то можна собі уявити, яким був роман... Я вже читала цю поезію. І роман - також. Зрозуміла, що не потрібно часто брати пам'ять на руки, хоч вона і плаче... Структура вірша і рими - простісінькі, і слова начебто звичайні, а душу тривожить. Отже, "Зустріч" вдалася.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('