Річ у тім, що не навчилася ще редагувати тексту (сором, сором мені!) - тому нічого не виправила ні в попередньо опублікованих віршах, ні в цьому. Отож, як була ця фраза написана, так і залишилася. В іншому випадку значення коми залишилось би без значення.
Якщо "мовчить скелею", то навряд чи розкаже, навіщо... Ваші поезії схожі з картинами Сальвадора Далі. Приваблює непрямий зміст, можливість подумати і ДОдумати.
Щиро вдячна усім за коментарі! І не сподівалася... Від дієслівних рим і сама не в захваті, але продовжую використовувати їх ( як і зорі, крила, польоти і.т.п), швидше всього, за інерцією. Сподіваюся перерости.
Василькові, головному цензору: фраза так і написана, як Ви пропонуєте... [b]П. Віктору: чекала вироку - відпустить (в неволі жити страшно, відпустить) чи побоїться ( в неволі жити, страшно відпустить).
Надішлю обов'язково згодом - у моїй італійській домівці, на жаль, її немає. А от аватар - фрагмент картини "Заповіт" тієї ж художниці, Тетяни Лінник. Можна сказати, що ми тісно співпрацювали: вона писала картини, я - вірші, і навпаки... Дякую!
Кожна пора року, як і пори людського життя, мають власні ознаки. Навесні не дозрівають яблука. Восени не цвітуть вишні. Як на мене, "осені не хочеться води", бо пройшла літня спека, а, отже, і спрага. Восени пожинаємо те, що засівали навесні, - тому "роса холодна" (прикрий спомин, наприклад, чи помилка) засмучує. Підводяться підсумки:"Мужність обійдеться без бравад, та немає мужності без правди"... Втім, автор пояснить краще. Мені вірш сподобався. Без бравад.
У вас просто є третє око, зізнайтеся! Рядок слід читати так: "От тільки мріїї, наче білі квіти..." Де взялося "лише" - не можу пояснити. "ОЧЕПАТКА"... Ну, а пензель - це таки назва знаряддя праці. Хай і грубувато звучить, але й з-під нього народжується ніжність...
Також звернула увагу на ту "пирію стеблину", бо знаю, який то небезпечний бур'ян: якщо не виполеш увесь із коренем - через трохи часу розростеться ще буйніше. Вам вдалося знайти справді дуже сильний образ. Вже він заслуговує на "5".
Як слова кладуть на музику, так і Вам вдалося опоетизувати чудову українську легенду. Ранок у літніх постолах, очі що "стемніли, мов ожина", горе, яке треба "відчути, а не чути", - ці образи справді збагачують розповідь. А, читаючи "чутка вуха нахиля", одразу уявила гурток "язикатих Хвесьок", що пліткують коло тину... Ставлю "5" і сподіваюся прочитати й інші легенди "у виконанні Тамари Ганенко".
Дякую за цей коментар. Трохи прикро, що вірш засмутив Вас не весняним настроєм, бо узагалі я - не хмарна людина. Просто, як на мене, поезія має ті ж само засади, що і шлюб: і в радості, і в горі... (те, чи дотримуємось ми їх і чи щастить нам - то вже інша тема). Радіючи, обираєш одні пісні, сумуючи - інші; звертаючись до однодумців - одні інтонації, до ворогів - інші. Взагалі цей вірш - одна з поетичних рецензій до збірки Івана Андрусяка "Отруєння голосом". Погоджуюся з Вами, що він сприймається важко поза контекстом, оскільки не зрозуміло, про що йде мова: про особистий вибір, про долю країни, про втрачені можливості... Втім, поезія тим і цікава, що кожен бачить у ній відображення подій по-своєму.
Маленький і пухнастий - це пес-ик чи кот-ик. Про що говорить не лише моя інтуїція філолога-аматора, а й підручник з української мови. А от вальс-ок утворюється за тим же правилом, що і Василь-ок. Хоча "вальсик" мені подобається не менше, - так і хочеться погладити...
Очевидно, він шукав мовчазну Музу, а Ти виявилася Музою, яка пише. Ще й добре пише! Ще й сонце одягає у зелене! Ще й ображається! Злякався конкуренції... Молодець, Катрусю! Ох, як люблю ставити "п'ятірочки"!..
Ще одне освідчення в любові до України - не висмоктане з пальця, не прикрашене, не пафосне. Перечитала багато Ваших віршів. Кожен - щирий, "природний, як природа" (Ліна Костенко). Не переймаєтесь останніми новинками моди. Не намагаєтесь брати найвищих нот, тому Ваш голос не зривається, а йде прямісінько до серця. Моя перша збірка віршів має назву "Дивне коло". "Життя людське, неначе дивне коло: назад вертає, хоч іде вперед", - маємо схожі лейтмотиви. Якщо я правильно зрозуміла Вашу думку, то, щоб не порушувати цілісність кола, не краще було б в останньому рядку слово "ведуть" замінити на "беруть"?
Знайдуть мене останні дні, Де перші дні беруть початок, -
останні дні повернулися до витоків, коло замкнулося, життя продовжується... Вірш оцінюю на "5".
Приєднуюся до вашого товариства любителів дощу... Незважаючи на деякі недоліки, вірш сприймається добре. Мішо, Ви дуже часто наголошуєте, що нічого не розумієте в поезії. Неправда! Нехай ще не досягнуто вершин, але вже вимальовується приємний краєвид. "Був сірий день, - і враз його немає," - мені найбільше сподобалася ця миттєва зміна-
Біля підніжжя неба скинути крила важко", - дійсно, краще. Забираємо каменюку, змінюємо зміст... Дякую усім!
Васю ( чи Романе?), а як називається українською мовою не великий вальс, а маленький? Не серйозний,штраусівський, віденський, а трошки легковажний, просто неба, коли кружляєш під акомпанемент цвіркунів від того, що тебе переповнюють якісь дивні почуття? І чи є справді русизмом "вальсок", утворений за допомогою додавання суфікса -ок до основи вальс- ( як, до речі, сад-ок, лист-ок, холод-ок і.т.п - чоловічий рід, нульове закінчення) тільки від того, що мимоволі пригадується рядок із російської пісеньки :"Кружится, кружится желтьій листок, кружится, кружится старьій вальсок ..."?
Написано просто, традиційно, зворушливо. Належу до того покоління, яке ще із щирим хвилюванням згадує День Перемоги і яке у сивочолих ветеранах бачить не лише старих людей, а силу, що допомогла відновити справедливість. А щоб відновити пам'ять, потрібні не лише вогонь, статті, документарії, - потрібні такі вірші, як Ваш.
Вірш - наче вдатно виконана вишиваночка: хрестик до хрестика, барва до барви, порівняння та метафори доречні, слова не стають "на диби" ( як, до речі, і в попередньо опублікованому вірші). Можна починати експериментувати сміливіше. Впевнена, що попереду у Тебе - багато нових відкриттів. "5"
Миросі. Голгофа - невисокий пагорб за Єрусалимом, місце, де був розіп'ятий Ісус Христос. В інтернеті є багато інформації з цього приводу: що це слово означає у перекладі, чому воно є синонімом "страждання" та ін. Коли Ти знайдеш і переглянеш її, гадаю, зрозумієш, що у вірші вираз "Голгофа днів" вжито у переносному значенні і чому саме. А мені буде цікаво дізнатися про Твої пошуки і висновки. Пиши!
Якось мені довелося побачити, як працюють венеціанські склодуви: єдиний видих - бездоганна форма - тисячі різнокольорових іскор на тендітній поверхні... Виникла асоціація із Вашим віршем. А ще - побажання: нехай під снігами вперто проростають підсніжники.
Архипе, для мене Твій (можна на Ти? з повагою, звичайно) коментар є дуже важливим. Бо, будучи вже поважною тіткою, завжди маю деякі сумніви: ану ж, як сприйме той чи інший рядок молоде, вибагливе покоління? Дякую за підбадьорення!
Мірі. Але ж ми віримо у добро, правда? Тому Авель - на першому місці, з великої літери, хоча на деяких етапах життя саме каїни є головними дійовими особами
Щиро дякую вам усім! А затишно мені на цьому сайті вже було від першого вечора, коли випадково натрапила на нього, "виловлюючи" нові поезії моїх друзів. Як на мене, тут підібрався дуже цікавий авторський гурт, де безпосередність і досвідченість не заперечують, а доповнюють один одного, де проходить живе спілкування, і емоції вирують не лише на кумедних личках "смайликів". Справді пишаюся, що стала частинкою цього сайту. Справді щаслива, як у передчутті весни!..
Олексію, мені дуже подобається Ваша поезія - принаймні, ті вірші, які були опубліковані на сайті. Є в них і суто "чоловічі нотки", і сердечність - співчутлива, тепла, людська. А ще мені імпонує те, що Ви так тактовно і мудро відповідаєте на зауваження "братів по перу". Маю на увазі коментар Василя Романа, з яким погоджуюся.Справді, ритміка дещо порушена. Давайте порівняємо авторський варіант першої частини вірша і ось такий: Гламурні рамки і портрети, І твій між них, немов луна. Листів чекаєш в інтернеті, Та все дарма, та все дарма. Казкові мрії ти носила, Літала десь у небесах, Ледь-ледь засмучена й красива. Я ніби знаю весь твій шлях. ( наголошую, що цей варінт абсолютно не претендує на кращу оцінку, а наведений лише як приклад) Мова не йде про лискуче полірування твору, яке заперечує зміст, емоцію, а лише про усунення деяких неточностей. Хіба від цього вірш програє? А Василь Роман просто сказав в унісон із Ліною Костенко: "Поете, вмій шукати і чекати"... Удачі всім, творчих знахідок!
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
0
http://virchi.pp.net.ua/smile/10-.gif
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('