Оце дієво-конструктивно!! Дякую, спробую впоратись і врахувати, усе правильно, в точку. Давно в школі вчився. А хиблю від емоцій... А чому "Бо на недавнім святі" з обох боків виділяється комами?
Іване, ну скажи хоч якесь зауваження... Я точно знаю, що коли у мене зашкалюють емоції, вилазять усіляки негаразди у віршуванні, бо просто строчу потік розхристано-окрилених думок... Але за увагу - дякую.
5.0. 0 окрилено і неповторно, але у третьому катрені, ніби, трохи збій ритму... Чи, може, не дочитав... Перечитаю ще, якщо дійду - додам. Так тримати. Перечитую і переконуюсь, що наголошений кожен другий склад, а у строфі "на далекі" - наголос на третьому. Тому й важко тактувати. А, може, й ні...
Ну, не перехвалюй... Дякую... Найбільш радію за те, що, дійсно, багато кого зачепив... Всі грішні, бо вже не торішні... Хай, навіть, хто і засудив би такі роздуми, але, я переконаний, та людина не буде щирою з собою...
Дякую, Іване. І сам радий, що знайшов хвильку завітати на сайт. Уже скучив. Знову не віриться, що написано мною... Мабуть, занадто рідко фіксую пером ідеї... Збіг також відчуваю, але емоцій не перепреш, чи не так? До зустрічі. І натхнення Вам...
Я ставлю за висоту незриму, Але авансом довго не прожить, Перечитай не раз Ти свою риму, Перш ніж на сцені нотами грішить. Я не суддя високого таланту, Не прокурор, щоб ставити вину, Але, якщо довіритися Канту, То вірш вподібнюють вину... Він має литись, пахнути думками, У розумі п'янити забуттям, Звучати злагоджено в гамму, Щоб мить прожити ще одним життям. То ж не барись і розбери завали, Щоб кожен склад, щоб кожен звук Звучали блискавкою, шквалом, Натхненним шквалом творчих мук...