5.0. 0 окрилено і неповторно, але у третьому катрені, ніби, трохи збій ритму... Чи, може, не дочитав... Перечитаю ще, якщо дійду - додам. Так тримати. Перечитую і переконуюсь, що наголошений кожен другий склад, а у строфі "на далекі" - наголос на третьому. Тому й важко тактувати. А, може, й ні...
Ну, не перехвалюй... Дякую... Найбільш радію за те, що, дійсно, багато кого зачепив... Всі грішні, бо вже не торішні... Хай, навіть, хто і засудив би такі роздуми, але, я переконаний, та людина не буде щирою з собою...
Дякую, Іване. І сам радий, що знайшов хвильку завітати на сайт. Уже скучив. Знову не віриться, що написано мною... Мабуть, занадто рідко фіксую пером ідеї... Збіг також відчуваю, але емоцій не перепреш, чи не так? До зустрічі. І натхнення Вам...
Я ставлю за висоту незриму, Але авансом довго не прожить, Перечитай не раз Ти свою риму, Перш ніж на сцені нотами грішить. Я не суддя високого таланту, Не прокурор, щоб ставити вину, Але, якщо довіритися Канту, То вірш вподібнюють вину... Він має литись, пахнути думками, У розумі п'янити забуттям, Звучати злагоджено в гамму, Щоб мить прожити ще одним життям. То ж не барись і розбери завали, Щоб кожен склад, щоб кожен звук Звучали блискавкою, шквалом, Натхненним шквалом творчих мук...
Привіт рідний тезко-Medbratику! Скучив на нашими переплетами. "Не легко" - е перепишу, бо так відчуваю. А Твоя подруга, часом, в родині скупщиків металобрухту чи сантехніків не мала? - Жартую... "Іржа" ріже по вухах лише тому, що це сильне і більш негативне слово. Позитиву мало. Проте, воно вдале з точки зору повільного вмирання почуттів... Дякую за увагу. Чекаю на майбутні зустрічі.
Дякую, Вікторе. Легко, мабуть, тому, що за секунду написано, ніби під диктовку. "Зрідка" оточив комами для підсилення, наголошуючи, що дуже "зрідка". Про "нОчі" уже відписав. Радий Вас бачити. Час-від-часу буваю у Вишгороді. Проте, кожного разу плани зустрітись з Вами ламають обставини. буду знов планувати - зателефоную. Дякую за побажання і увагу.
І я цей варіант розглядав. Однак, зміст дещо міняється у такому звучанні. Я мав на увазі того, хто з нею і з моїм героєм поза цим миттєвим побаченням. А шал - це те, що було в кожного спочатку... Неповторність. Небуденність. Ось тому й шалу хочеться знову. Дякую за небайдужість і увагу. Натхнення.
Дякую, Роколано, і сам заскучив. Часом зайду на хвильку на сайт: побачу Вас всіх, порадію і йду геть... Бо в голові - рій, а під рукою - пусто... Дякую за натхнення - надихнула.
Не знаю, не знаю. Є в цьому щось. Читається цікова. Але чи то я старію, чи то настрій не сприймає... Якби цей твір ще й почути... Вишли голосовий ммс, будь-ласка. Буду вдячний.
Дякую, Мартине. Це була вимушена відпустка. Море ідей, а часу - нуль. 2-3 години в добу спати - це трохи забардзо. Ось з відки і емоцій море. Думаю, що далі буде...
Дякую, друже. А хіба кружка - не українське слово? Щось розгубився. І кухоль, ніби, підходить. Тільки якось по старовинному. А це ж сучасне... кохання...