Я ставлю авансом 5.0. Перечитай кілька разів. Спробуй знайти прогалини у ритмі, різноскладовості, - допрацюй, заверши думку. І ще одне: хіба у дверці сходять?... В цілому - початок не поганий. Є хороший задум, а форму - довершиш. Я у Тебе вірю...
Клас 5.0., але мені чомусь хотілося б якоїсь останньої фрази... На кшталт: Реальність – зла ! А чим підсолодити ? Де ті слова, Де ті блаженні миті ? Які б змогли...
Омріяний мій краю... Зітру сльозу, Зітхну, і... баю, баю. Себе гризу... Нема коли...
А я оцінюю на рівні довіри - 12. Браво! Я після Твоїх глибинних віршів мов в осад випадаю у роздуми. Перечитую, перечитую, аж до забуття, що і сам часом наскельних пару слів можу нашкрябати...
Дякую, Оксаночко, і сам радію з того, що зараз у мене якийсь-такий самоствердний етап у житті настав: пишеться лише те, що хочеться і самому перечитувати...
Дякую за високу оцінку. Дійсно, мабуть, якщо від душі - то й до душі... Зі збоєм завідомо погодився. Сам відразу відчув, але не спромігся вдало підібрати, щоб наголошеним залишити другий склад. Дякую за влучну підказку. Вже змінив.
Осінь - це улюблена моя пора року. Я народився восени... Тому, депресію - геть! А вірш Твій насправді хороший і заслуговує на високу оцінку. Тут не багато роботи. До 5.0. не далеко Дякую за увагу і коментар.