Наум кла́сти —запам’ятовувати або усвідомлювати що-небудь. Хто величається і другихзневажає, Нехай про Дуба казочку читає, На ум собі кладе: Наука в ліс не заведе (Гл.,Вибр., 1957, 203); Не ва́шого (твого́, його́і т. ін.)ума́ ді́лодив.ді́ло;Не йде на ум: а) немає бажання думати про що-небудь, робити щось,займатися чимось. Не йде на ум ні їда, ні вода, що перед очима біда! (Кв.-Осн.,II, 1956, 203); б) не засвоюється, не запам’ятовується, не сприймається щось; [Не] при [своє́му] умі́ — те саме, що [Не] при[своє́му] ро́зумі (див.ро́зум). Хорувалавона тяжко тижнів ізо три. Якось господь помилував, вернув здоров’я, та розум не вернувсь! Така вона стала, якась не при умі(Вовчок, І, 1955, 84); Завданнямйого життя було — знайти якусь комору, аби розбагатіти відразу. І коли він був при своїм умі, то тільки й говорив, що про всякі комори, схованки, печери з грошима і т. ін. (Хотк., II, 1966, 163); Неспо́вна́ (не по́вно)ума́ — те саме, що Неспо́вна́ ро́зуму (див.неспо́вна́).— Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була?.. — Ісправді, — вхопився пан за те слово, — неповно в неї ума було! (Вовчок, І, 1955, 130); Прикида́ти(прики́нути) в умі́див.прикида́ти;Прихо́дити на умдив.прихо́дити;Ріша́тися (ріши́тися) ума́див.ріша́тися;Свої́м (чужи́м) умо́м жи́ти — те саме, що Свої́м (чужи́м)ро́зумом жи́ти (див.ро́зум).— Оце накрутив, — промовив Килигей упівголоса,прочитавши Куликів меморандум. — І складно й жалібно. Хто цетобі так — чи не до дяка ходив? Кулик несподівано образився: — Своїмумом живу (Гончар, II, 1959, 55); Собі́ на умі́хто— хтось хитрий, потайний, не відкриває своїх думок, намірів. Вінпоказав себе ще в студентські роки: користувався репутацією хитрої пронози, людини собі на умі… (Бойч., Молодість, 1949, 201); Спада́ти(спа́сти, сплива́ти, сплисти́, спливти́, схо́дити, збрести́) на ум —з’являтися на думці, у думках. От ідуть дівчата: Олена, як та сорока,скрегоче, що на ум збреде, а Маруся буцімто і слуха, та усе про своє гада… (Кв.-Осн.,II, 1956, 42); Чогось мені спала на ум та гадюка, що я бачив в березі (Н.-Лев.,VI, 1966, 97); Схо́дити (зійти́) з ума́див.схо́дити;Трима́ти в умі́див.трима́ти;Узя́ти на умдив.узя́ти; Узя́тися за ум — тесаме, що Узя́тися за ро́зум (див.ро́зум);Ума́ виві́дувати (ви́відати)у кого, заст. — намагатисядізнатися про чиїсь потаємні думки, наміри, одержати якісь відомості і т. ін. Про це все удова знай мені торочить, щоб у мене вивідати ума: чи невиявила мені чого наймичка (Барв., Опов.., 1902, 388); Ума́ незібра́ти; Ума́ не прикла́сти: а) не дати собі ради, не могти вирішитищось. Радились люди,.. що їм у такій біді робити? Радяться і ума незберуть (Кв.-Осн., II, 1956, 125); Чужу біду руками розведу, адо своєї ума не прикладу (Укр.. присл.., 1963, 43); б) не могтиздогадатися, зрозуміти; Ума́ пала́тадив.пала́та;Ум відста́рівдив.відста́ріти; Ум за ро́зум захо́дить(зайшо́в)у кого — втрачається здатність розумно, тверезомислити, діяти. — В мене вже аж ум за розум заходить од високихнематеріальних любощів (Н.-Лев., IV, 1956, 234); Умо́мзно́сити (знести́)див.зно́сити.Словникукраїнської мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 435.
УМ, а́, ч. Те саме,що ро́зум. Роботящим умам, Роботящим рукам Перелоги орать,Думать, сіять, не ждать І посіяне жать Роботящим рукам (Шевч., II,1963, 386); Висока ідейність і глибока народність нашої літератури — отщо вабить до себе чесні серця та світлі уми на світі (Рильський, IX,1962, 15); Соціалізм, про який мріяли кращі уми людства і неминучістьякого провістили основоположники марксизму, став v нашій країні реальною дійсністю (Ком. Укр., 3, 1965, 25).◊ Бра́ти на умдив.бра́ти;Вижива́ти (ви́жити) з ума́ — те саме, що Вижива́ти (ви́жити) зро́зуму (див.вижива́ти). Людине звертали уваги на ті Уласові речі. — Старий став — з умавижив… (Мирний, IV, 1955, 230); Як не кричав Софрон, Митричтаки переконав людей, що.. треба заходжуватись біля перебудови, а Софрон уже вижив із ума (Панч, II, 1956, 77); Добира́ти (добра́ти) ума́див.добира́ти;Дово́дити (довести́) до ума́див.дово́дити;За́днім умо́м жи́тидив.за́дній;Зви́хнутий умо́м (з ума́)див.зви́хнений;Звихну́тися умо́м (з ума́)див.звихну́тися;Зво́дити (звести́) з ума́див.зво́дити;З ума́ не схо́дити (не йтиі т. ін.) — те саме,що Не схо́дити (не вихо́дити, не йтиі т. ін.) зду́мки (див.ду́мка). Менівін усе з ума не сходить, все перед очима (Мирний, І, 1954, 81); Дівчиназ ума не йде. Перебув день Кармель з своїми думками — важко й солодко; перебув другий день — ще важче, ще солодше (Вовчок, І, 1955, 353); Набира́тися(набра́тися) ума́ (уму́-ро́зуму) — те саме, що Набира́тися(набра́тися) ро́зуму (уму́-ро́зуму) (див.набира́тися).— Хлопцеві найкраще молодому Ума набратися, потершись між людьми (Міцк.,П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 104); — Нам треба хати-читальні,щоб попівський дурман розвіювати, уму-розуму набиратися (Речм., Весн.грози, 1961, 201); Читати Горького, слухати Горького — уму-розумунабиратись! (Ком. Укр., 3, 1968, 80); Наво́дити (навести́) наумдив.наво́дити;Навча́ти (вчи́ти, навчи́ти) уму́-ро́зуму — учити поводитися, діятирозумно, відповідно до усталених правил, звичаїв. Хівря з серця почалаНаталцю бити — уму-розуму вчити (Григ., Вибр., 1959, 113); — Можей навчать його [Юрка] там уму-розуму (Козл., Ю. Крук,1957, 412); На умі́ — на думці, у думках. — Вона маєщось на умі. Це неспроста. Що це за знак? Чи вона вередує, чи сердиться? (Н.-Лев.,VI, 1966, 19); [Одарка:] У тебе щоразу сміх та глум на умі, а в ньогопраця — і за те я його люблю! (Кроп., І, 1958, 74); — Я,Семене, людина проста. У мене що на умі, те й на язиці. Може, це й не подобається кому, я не знаю (Хотк., І, 1966, 123); — Оце жтакі тепер учениці пішли. Екзамени заходять, а їй хоч би що, дівування вже на умі… (Гончар, Тронка, 1963, 18);
Генезис терміну[ред. • ред. код]Хоча інші види іноді демонструють деякі з подібнихфункцій, слово зазвичай використовують у зв'язку з людиною. Слово розум маєархаїчний еквівалент ум.У синодальному перекладі Біблії словом розум (умБожий) перекладається те, що в церковнослов'янській позначено як серце (лат.cor) (Ізе 28:2). Проте термін розум (оумъ, лат.sensum) зустрічається і вцерковнослов'янському перекладі Біблії (1Кор 2:16; {{1Кор 14:20; Фил 4:7). Розум (лат.mens) протиставляєтьсядуху як здатність розуміння (1Кор 14:14). ______________________________________________________________________
Пропозиція... Графоманка я? Так, графоманка. Очевидно, це - вдача така. Люто мучить мене лихоманка, Як за день не роджу я рядка. Можу скласти і більше рядочків Про природу, страждання кота, Про любов, ще якісь "заморочки". Не брешу: я - писака крута! Я з дитинства така... графоманка. У душі таємницю ношу. Тільки-но народилась панянка, Як поклали в колиску чужу. А підгузники, соска і манка: Кляте вариво, геть несмачне. Я на стінах писала ним танка. По сідниці лупили мене. А пізніше взялася серйозно За шпалери й підлогу щодня. Дивувалась, чому так нервозно Сприйняла ці творіння рідня. Ох, дісталось мені в рідній хаті! А кричали, сердешні, в дурман. Щоб не гнівати батька і матір, Я таємно писала роман. Та що я! Он, у Раді Верховній Кожний другий тепер - графоман. Від законів здихають і коні, Бо Глава у країні - гурман. Графоманка я? Та не єдина. Я вам правду, панове, скажу. Через тих потерпає країна, Хто проліз у колиску чужу. Однак, не нав'язуюсь...
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('