Вікторе, Ти, дійсно, сьогодні не в настрої. Це на Тебе не схоже. Автор у пошуках, як і ми всі. Я бачу в ньому потенціал. Питання, звичайно, у бажанні його розвивати. Однак, переконаний, що при нашій реальній підтримці, у нього все вийде. Хоч смайлика доброго мені відправ...
Повір, що той, хто дійсно щиро творить від душі, ніколи не зпаплюжить душевних рядків іншого. Я радію, що стільки людей можуть поділитись зі мною своїм талантом, навчити мене писати і, пишучи, знову і знову відроджувати у мому серці призабуті почуття, відчуття, через слово змушувати осягати нове. Це не пафосні висоти. Це суть написання поетичних рядків, якщо Ти тільки не твориш заради власного задоволення свого "Я" чи надмірних амбіцій. Є й такі. Однак, в Тобі я цього не відчуваю. То ж до роботи. Наснаги Тобі і нових натхненних досягнень.
Зірка на небі, а свічка в руках, Зірка, мов мрія, а свічка, мов птах, Тіні від світла і образ зорі, Свічка розквітла, відбилась у млі, Місяць прилинув і зірку зігрів, Вогник загинув, у попіл згорів, Холод і світло, свічка й зоря, Вічна палітра: ніч, тиша і я.
5.0. за Твою душу. Ноти самотності жени геть! І задумайся, будь ласка, над другим рядком...
Захоплений Твоїм Твором! Дійсно - на Мабуть, далеко не треба ходити, адже, попри те, що люди нарахували собі двадцятку століть, ми багато в чому так і залишились кам'яними... Радий, що сюжетна лінія дещо перегукується з моїм віршем "Австралопітеки": Кам'яні міста, Скам'янілі люди, Серце, мов кіста, Паморочить груди. Утікає час, Під биття підборів, Все суцільний фарс, Крім ікон соборів. Неупинний дзвін КопійОк і центів, Поміж голих стін Позик і процентів. Перехід у Рай, Де все є і тепло, А, насправді, май Кожен свОє пекло. Ніби скрізь прогрес, Бази, банки, теки, А в душі – лік без, - Австралопітеки.
Радий Тебе знову читати, але, будь ласка, не будь таким радикальним. Якщо Ти розмістив свій твір на цьому чи іншому сайті, Ти ж не писав його для самого себе, чи не так? Не коректно заперечувати творчість іншихавторів, якщо хтось Твою нещодавно не сприйняв. У цьому Ти повністю не правий - говорю про це з цілковитою відповідальністю! Мені до вподоби Твій стиль і зміст цього вірша-пісні. Але Ти наперед відштовхнув своєю допискою частину своїх читачів. Спробуй перекласти слова на ноти у відеовірші, може, сприйняття зміниться...
Ніколи ні перед ким не плазував. Даремних похвал не роздавав і не роздаватиму. Якщо я не сприйняв сюжетної лінії, то, мабуть, слід мені її певним чином роз'яснити... Не мав жодного наміру ображати, а у відповідь чую "закрий рота", бо Вам здалось, що я можу, з дива, заздрити. Ви про що? У чому необ'єктивність? Nicht ferstein. Стиште амбіції.
Жарти теж є не лишнім навчитись розуміти і сприймати. Я уже писав одному автору на сайті, бачу повторитись буде не лишнім: Коли не хочеш коментарів, порад і зауважень, - роби примітку: не коментувати, вірш для себе...
Була то дівка чи, таки, примара? Я не допетрав, вибачай, сповна: То усміхалась націлована, як фара, А то дивився чи не йде вона...
Дійсно, вибач, але для мене видається дещо складною сюжетна лінія, в той час, як до форми зауважень майже нема. Я усвідомлюю, що вірш, ніби, про осінь, але чому тоді Ти спочатку говориш про неї, як уже зустрінуту Тобою, а у самому кінці знову її шукаєш і говориш про вірність. Поясни, будь ласка.
Шановний друже! Не закриваю, а стимулюю. Ну, хіба, Ти читав від мене осуд, несприйняття чи нав'язливі поради? Я дійсно радію з того, що кожного дня наш сайт об'єднує ще більше коло митців. За більш ніж дворічний час життя на "Анумо..." я захоплено спостерігав, як росла майстерність тих, хто мав бажання творити, а згодом - творити краще. "Умирали", сходили з дистанції лише ті, хто не готовий слухати порад і раціональної критики. Ти ж не такий... Дякую за увагу до мого твору. Щодо душі - то заперечувати не буду, адже кожен читач сприймає чи то вірш, чи то прозу по своєму. "Неподобство" - це не те слово, яке може мати місце у коментуванні чиєїсь творчості. Ти ж не заперечиш, що це - моя творчість, як би Ти її в цю мить не сприймав? Не слід вибачатись, бо, реально, немає за що. Дякую за високу оцінку "стилю і досконалості віршування". Натхнення Тобі. Радо читатиму і коментуватиму.
Я зустрів її, чарівниченьку, Цілував уста кожну ніченьку, І чаї носив до сніданочку, І забув ураз про циганочку. Та приїлися моїй пташечці Мої пестощі, чаї в чашечці, Захотілося з неба зірочки, Неземних чудес та й без бірочки. От і сталося, не гадалося, Що така любов розвінчалася, І поганий я в її вустоньках, Ніжу в рученьках її хустоньку...
За Твій мелодійний витвір - тільки 5.0. Не осуди мій. Хоч якось хотів виправдатись...
Ти вибери зі зграї павичА, І висмикни в хвостатого найкращу, Бо не злетиш від пуху ти сича, А куряче дле злету - не путяще. Пройдися величаво по дворі, Хизуючись пір'їною картато, Проголоси пісенне попурі, І зачекай хвилину результату. Повір, що ти, таки, злетиш, Жар-птицею палатимеш у небі, Бо мало хто терпітиме фетиш З ікс-фактором шаленим біля себе. І пробіжить минуле в одну мить, Усім на зло, кохання юна сила, А ти збагнеш, що краще було жить Коли чужі ти пера не носила...
Вибач за такий експромт, але навіщо Тобі чиїсь пера, коли Твої такі неповторні і чарівні... Дійсно є деякі недоліки, але загальна хвиля позитиву їх майстерно приховала. 5.0.
Чудовий вірш, Валькіріє! Незаперечно і по формі, і за змістом. Радий, що ми є однодумцями не лише у професії, а й духовно: Я – українець! Чуєш, світе? Я – син славетних козаків. Я – той, кого ти загубити Не зміг у шквальності років. Я – українець! Бачиш, небо? У стяг я вплів твою блакить, Моливсь весь час лишень до тебе, Хоч відвернулось ти на мить. Я – українець! Плачеш, земле? Облиш, бо кров моя свята Лилась віками не даремно Й в полях цвітуть мої жита. Я – українець! Гордо, правда? Моя країна – край щедрот, Забудьмо ж браття "Чорну раду”, Ми ж українці, ми – народ!
Лінивий пише просто слово, Яке майнуло перед ним, Поглянув вправо - дієслово, - В очах майнУв сріблястий дим. Вві сні привидились примари Про учорашнє, про життя, От і римованість до пари, - ЧергОий вірш без каяття... Так день за днем, чужі ідеї, І, ніби, Огріхів нема, І перспектива у спудеї, Але поради всі - дарма. Навіщо брати до уваги? Мій вірш - довершено п'янкИй. Він філігранний, наче сага, Для мене цензор хто такий? _________________________ - От вічний гріх моїх героїв. Я теж собі намріяв німб. Так захопити можна Трою, Але ніяк віршів Олімп... І ось я тут, смиренний Nemo, Й тому голублю я сиріт, Бо код поезії - це тема, Бажання, рима, такт і піт...
Я - за гуманність і доброту!!! Дякую за натхненну дописку.
Дякую і Вам. Головне - бажання творити. Якщо воно є, то далі хочеться творити краще. І жоден коментар цьому не перешкода. Якби Ви знали, які відгуки я чув на початку... Усе пусте, коли є муза, натхнення і бажання їх втілювати у поезії. Повірте.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('