37-ме місце, бо наша нація така інертна, що поки не зайдуть додому забирати останню корову, - вила в руки ніхто не візьме... Дякую за коментар, не мовчіть...
Я не чужий, я твій до ранку, Забудь, що клявся не тобі І з тла чергової коханки Ти не розчинишся в юрбі, Я цілуватиму до крові, Я дам упитися рукам, Нема без пристрасті любові, І це відомо лиш жінкам, Таким, як ти, що вже вертали, І знов кохали до безумств, Давали тіло на поталу, На ніч..., я твій..., ні пари з вуст...
Оце так емоції... Я там майже був... Інакше цього б не написалося... Браво Оксано. Тільки 5.0.
Оце дієво-конструктивно!! Дякую, спробую впоратись і врахувати, усе правильно, в точку. Давно в школі вчився. А хиблю від емоцій... А чому "Бо на недавнім святі" з обох боків виділяється комами?
Іване, ну скажи хоч якесь зауваження... Я точно знаю, що коли у мене зашкалюють емоції, вилазять усіляки негаразди у віршуванні, бо просто строчу потік розхристано-окрилених думок... Але за увагу - дякую.