Ридаю з Вами і нестримно плачу… Постійно чую в голосінні імена… І старші трохи, і зовсІм юначі… Яких уже увічнила війна… Ступає чобіт на порвану стерень… Врожаю був би хліба цілий стіл… Якби не кулі, гради замість зерен… Якби не добриво із душ і людських тіл… Переписали наші родоводи… Політики погралися в солдат… Ми врешті усвідомились народом… Знов цвИнтарі розширивши стократ… А скільки черг у госпіталі слізних… Тут кожен жити виграв у лото… І воювали, ніби, за Вітчизну… А називаються учасники АТО… Герої родяться, о ні, не умирати… Ті, що загинули, вознеслися за нас… Я Вас молю їх пам’яті заради… Жертовності не зводити на фарс… Загоїмо всі рани неодмінно… Здолаємо злий умисел Кремля… Як зараз беремОсь до гімну… Обійметься моя Свята Земля… А поки що ридаю з Вами, плачу… У голосінні чую імена: І старші трохи, і зовсІм юначі, Яких уже увічнила війна…
часом риму перебивають почуття , які печаллю ллються із серця , і біллю залишаючись в душі ! і це зараз головне ... решта можна переробити , а почуття - назавжди !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
