SITE LOGO
Пн, 06.05.2024, 06:36
Меню сайта
Наш опрос
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350
Главная » Комментарии пользователя [Nemo]

Найдено комментариев: 1347
Показано комментариев: 61-90
Страницы: « 1 2 3 4 5 ... 44 45 »

avatar
0
1287 Nemo • 02:12, 08.03.2018 [Лінк на твір]
Вибачте, що тільки для волиняночок....
avatar
0
1286 Nemo • 03:55, 02.03.2018 [Лінк на твір]
Дякую, друже, за коментар, але взагалі вірш про смерть...
avatar
0
1285 Nemo • 01:39, 05.12.2017 [Лінк на твір]
Дякую. Про закони і виконавців не я сказав, а хтось відомий, однак мене аж рве від несправедливості і намагання перекласти свою вину на інших, при тому, що ми самі дали в руки владу не тим... не достойним... а забрати - зась...
avatar
0
1284 Nemo • 01:32, 05.12.2017 [Лінк на твір]
Дуже дякую Вам за коментарі і довіру! Надихаєте...
avatar
0
1283 Nemo • 03:21, 23.11.2017 [Лінк на твір]
дякую за оцінку і довіру, друже! будьмо крепкі і творчі...
avatar
0
1282 Nemo • 01:26, 20.11.2017 [Лінк на твір]
Дякую за відгуки, емоції майже завжди співпадають з ритмом серця...
avatar
0
1281 Nemo • 00:30, 24.10.2017 [Лінк на твір]
Наум кла́сти —запам’ятовувати або усвідомлювати що-небудь. Хто величається і другихзневажає, Нехай про Дуба казочку читає, На ум собі кладе: Наука в ліс не заведе (Гл.,Вибр., 1957, 203); Не ва́шого (твого́, його́ і т. ін.)ума́ ді́ло див. ді́ло;Не йде на ум: а) немає бажання думати про що-небудь, робити щось,займатися чимось. Не йде на ум ні їда, ні вода, що перед очима біда! (Кв.-Осн.,II, 1956, 203); б) не засвоюється, не запам’ятовується, не сприймається
щось; [Не] при [своє́му] умі́ — те саме, що [Не] при[своє́му] ро́зумі (див. ро́зум)Хорувалавона тяжко тижнів ізо три. Якось господь помилував, вернув здоров’я, та розум
не вернувсь! Така вона стала, якась не при умі
(Вовчок, І, 1955, 84); Завданнямйого життя було — знайти якусь комору, аби розбагатіти відразу. І коли він був
при своїм умі, то тільки й говорив, що про всякі комори, схованки, печери з
грошима і т. ін.
 (Хотк., II, 1966, 163); Неспо́вна́ (не по́вно)ума́ — те саме, що Неспо́вна́ ро́зуму (див. неспо́вна́).— Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була?.. — Ісправді, — вхопився пан за те слово, — неповно в неї ума було! (Вовчок, І, 1955, 130); Прикида́ти(прики́нути) в умі́ див.прикида́ти;Прихо́дити на ум див. прихо́дити;Ріша́тися (ріши́тися) ума́ див. ріша́тися;Свої́м (чужи́м) умо́м жи́ти — те саме, що Свої́м (чужи́м)ро́зумом жи́ти (див. ро́зум).— Оце накрутив, — промовив Килигей упівголоса,прочитавши Куликів меморандум. — І складно й жалібно. Хто цетобі так — чи не до дяка ходив? Кулик несподівано образився: — Своїмумом живу (Гончар, II, 1959, 55); Собі́ на умі́ хто— хтось хитрий, потайний, не відкриває своїх думок, намірів. Вінпоказав себе ще в студентські роки: користувався репутацією хитрої пронози,
людини собі на умі…
 (Бойч., Молодість, 1949, 201); Спада́ти(спа́сти, сплива́ти, сплисти́, спливти́, схо́дити, збрести́) на ум —з’являтися на думці, у думках. От ідуть дівчата: Олена, як та сорока,скрегоче, що на ум збреде, а Маруся буцімто і слуха, та усе про своє гада… (Кв.-Осн.,II, 1956, 42); Чогось мені спала на ум та гадюка, що я бачив в березі (Н.-Лев.,VI, 1966, 97); Схо́дити (зійти́) з ума́ див. схо́дити;Трима́ти в умі́ див. трима́ти;Узя́ти на ум див. узя́ти; Узя́тися за ум — тесаме, що Узя́тися за ро́зум (див. ро́зум);Ума́ виві́дувати (ви́відати) у кого, заст. — намагатисядізнатися про чиїсь потаємні думки, наміри, одержати якісь відомості і т.
ін. Про це все удова знай мені торочить, щоб у мене вивідати ума: чи невиявила мені чого наймичка (Барв., Опов.., 1902, 388); Ума́ незібра́ти; Ума́ не прикла́сти: а) не дати собі ради, не могти вирішитищось. Радились люди,.. що їм у такій біді робити? Радяться і ума незберуть (Кв.-Осн., II, 1956, 125); Чужу біду руками розведу, адо своєї ума не прикладу (Укр.. присл.., 1963, 43); б) не могтиздогадатися, зрозуміти; Ума́ пала́та див. пала́та;Ум відста́рів див. відста́ріти; Ум за ро́зум захо́дить(зайшо́в) у кого — втрачається здатність розумно, тверезомислити, діяти. — В мене вже аж ум за розум заходить од високихнематеріальних любощів (Н.-Лев., IV, 1956, 234); Умо́мзно́сити (знести́) див. зно́сити.Словникукраїнської мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К.
Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
 — Т. 10. — С. 435.
avatar
0
1280 Nemo • 00:30, 24.10.2017 [Лінк на твір]
УМ, а́, ч. Те саме,що ро́зумРоботящим умам, Роботящим рукам Перелоги орать,Думать, сіять, не ждать І посіяне жать Роботящим рукам (Шевч., II,1963, 386); Висока ідейність і глибока народність нашої літератури — отщо вабить до себе чесні серця та світлі уми на світі (Рильський, IX,1962, 15); Соціалізм, про який мріяли кращі уми людства і неминучістьякого провістили основоположники марксизму, став v нашій країні реальною
дійсністю
 (Ком. Укр., 3, 1965, 25).◊ Бра́ти на ум див. бра́ти;Вижива́ти (ви́жити) з ума́ — те саме, що Вижива́ти (ви́жити) зро́зуму (див.вижива́ти)Людине звертали уваги на ті Уласові речі. — Старий став — з умавижив… (Мирний, IV, 1955, 230); Як не кричав Софрон, Митричтаки переконав людей, що.. треба заходжуватись біля перебудови, а Софрон уже
вижив із ума
 (Панч, II, 1956, 77); Добира́ти (добра́ти) ума́ див. добира́ти;Дово́дити (довести́) до ума́ див. дово́дити;За́днім умо́м жи́ти див. за́дній;Зви́хнутий умо́м (з ума́)див. зви́хнений;Звихну́тися умо́м (з ума́) див. звихну́тися;Зво́дити (звести́) з ума́ див. зво́дити;З ума́ не схо́дити (не йти і т. ін.) — те саме,що Не схо́дити (не вихо́дити, не йти і т. ін.) зду́мки (див.ду́мка)Менівін усе з ума не сходить, все перед очима (Мирний, І, 1954, 81); Дівчиназ ума не йде. Перебув день Кармель з своїми думками — важко й солодко; перебув
другий день — ще важче, ще солодше
 (Вовчок, І, 1955, 353); Набира́тися(набра́тися) ума́ (уму́-ро́зуму) — те саме, що Набира́тися(набра́тися) ро́зуму (уму́-ро́зуму) (див. набира́тися).— Хлопцеві найкраще молодому Ума набратися, потершись між людьми (Міцк.,П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 104); — Нам треба хати-читальні,щоб попівський дурман розвіювати, уму-розуму набиратися (Речм., Весн.грози, 1961, 201); Читати Горького, слухати Горького — уму-розумунабиратись! (Ком. Укр., 3, 1968, 80); Наво́дити (навести́) наум див. наво́дити;Навча́ти (вчи́ти, навчи́ти) уму́-ро́зуму — учити поводитися, діятирозумно, відповідно до усталених правил, звичаїв. Хівря з серця почалаНаталцю бити — уму-розуму вчити (Григ., Вибр., 1959, 113); — Можей навчать його [Юрка] там уму-розуму (Козл., Ю. Крук,1957, 412); На умі́ — на думці, у думках. — Вона маєщось на умі. Це неспроста. Що це за знак? Чи вона вередує, чи сердиться? (Н.-Лев.,VI, 1966, 19); [Одарка:] У тебе щоразу сміх та глум на умі, а в ньогопраця — і за те я його люблю! (Кроп., І, 1958, 74); — Я,Семене, людина проста. У мене що на умі, те й на язиці. Може, це й не
подобається кому, я не знаю
 (Хотк., І, 1966, 123); — Оце жтакі тепер учениці пішли. Екзамени заходять, а їй хоч би що, дівування вже на
умі…
 (Гончар, Тронка, 1963, 18);
avatar
0
1279 Nemo • 00:29, 24.10.2017 [Лінк на твір]
Генезис терміну[ред. • ред. код]Хоча інші види іноді демонструють деякі з подібнихфункцій, слово зазвичай використовують у зв'язку з людиною. Слово розум маєархаїчний еквівалент ум.У синодальному перекладі Біблії словом розум (умБожий) перекладається те, що в церковнослов'янській позначено як серце (лат. cor) (Ізе 28:2). Проте термін розум (оумълат. sensum) зустрічається і вцерковнослов'янському перекладі Біблії (1Кор 2:16; {{1Кор 14:20Фил 4:7). Розум (лат. mens) протиставляєтьсядуху як здатність розуміння (1Кор 14:14).
______________________________________________________________________
avatar
0
1278 Nemo • 02:44, 18.10.2017 [Лінк на твір]
Просто штурхати можна на Фейсбуці... В інших мережах не бачив... А для чого просто штурхати? Віршовано цікавіше.
avatar
0
1277 Nemo • 02:04, 13.10.2017 [Лінк на твір]
Гарна жіночка...
avatar
0
1276 Nemo • 01:33, 25.09.2017 [Лінк на твір]
Пропозиція...
Графоманка я? Так, графоманка.
Очевидно, це - вдача така.
Люто мучить мене лихоманка,
Як за день не роджу я рядка.
Можу скласти і більше рядочків
Про природу, страждання кота,
Про любов, ще якісь "заморочки".
Не брешу: я - писака крута!
Я з дитинства така... графоманка.
У душі таємницю ношу.
Тільки-но народилась панянка,
Як поклали в колиску чужу.
А підгузники, соска і манка:
Кляте вариво, геть несмачне.
Я на стінах писала ним танка.
По сідниці лупили мене.
А пізніше взялася серйозно
За шпалери й підлогу щодня.
Дивувалась, чому так нервозно
Сприйняла ці творіння рідня.
Ох, дісталось мені в рідній хаті!
А кричали, сердешні, в дурман.
Щоб не гнівати батька і матір,
Я таємно писала роман.
Та що я! Он, у Раді Верховній
Кожний другий тепер - графоман.
Від законів здихають і коні,
Бо Глава у країні - гурман.
Графоманка я? Та не єдина.
Я вам правду, панове, скажу.
Через тих потерпає країна,
Хто проліз у колиску чужу.
Однак, не нав'язуюсь...
avatar
0
1275 Nemo • 01:25, 25.09.2017 [Лінк на твір]
Сподобалось, але трішки допрацювати і буде справді клас...
avatar
0
1274 Nemo • 19:03, 18.09.2017 [Лінк на твір]
Дякую, слушно підправили, але зміню не все... его...
avatar
0
1273 Nemo • 15:12, 18.09.2017 [Лінк на твір]
Дякую за коментарі, однак я зовсім не проти, якщо Ви поправите мене, запропонуєте своє написання чи звучання, це ж процес творчості, а ми тут, щоб вчитися і вчити творити...
avatar
0
1272 Nemo • 09:44, 18.09.2017 [Лінк на твір]
А допомогти...
avatar
0
1271 Nemo • 11:51, 26.08.2017 [Лінк на твір]
Згода, тільки діти зараз дуже по-дорослому усвідомили і говорять про війну...
avatar
0
1270 Nemo • 23:51, 25.08.2017 [Лінк на твір]
Щем, біль по тілу, в прицілі смерть,
В руках спітнілих пекельна жердь,
У пам'ять впИлась жахлива суть,
Як рідні з поля рідню несуть...
Паради громом ідуть між площ,
В моєму серці вирує хвощ,
Попасна, Щастя і Іловайськ,
"Так мало бути", - читаю з маск...
Я рию яму, щоб там заснуть,
Байдужа владі реальна суть,
Вона святкує сон наяву,
А я радію, що я.... живу... 
Чекаю звістки, що у житах
Літає досі мій "синій птах"
Про тихий спокій, любов і мир
Від чорномор'я до виші гір...
А поки жду, наче пес, наказ,
Що скаже хтось у навушник "фас",
Нехай не кожен діжде той брют,
Та лиш тоді не уб'є салют...
Щем, біль по тілі, летить снаряд,
За мною браття спочили в ряд,
Я повен віри від тім'я до литок:
Усе не даремно..., для Тебе, діток...
avatar
0
1269 Nemo • 03:07, 27.04.2017 [Лінк на твір]
Ви вже вдихАли запах цвіту,
Яким дерева буйно зайнялись?
Його так швидко здмухне вітер,
Як миті щастя, що колись
Здавалось будуть з нами вічно:
Той сміх дитячий запальний,
Хода людей непересічних,
У пам'яті - мотив хмільний...
Цвіт пахне миттю, швидкоплином,
Неуловимим почуттям,
Гірчаво-мЕдовим полином,
Непередбаченим життям...
Ви простягніть до вітру руки, -
Мелодію щоб стишити сумну,
Щоб розділити Ваші муки,
Я цвітом Вас сьогодні обійму...
avatar
0
1268 Nemo • 02:34, 27.04.2017 [Лінк на твір]
Хто залишає, змушує страждати,
Іде у світ, байдужо, в німоті, -
Він просто тінь, промІнь твоїх не варта,
Адже у нього біль твій на меті...
Хто не додав, не має права брати,
Не долюбив, не треба їх любить,
Адже кохання - повна меду кварта,
Яка напів - ржавіє, може вбить...
Без нього житимеш, я знаю,
Бо ти тепер удвічі маєш сил,
Відчути щастя в шалашовім рАї,
Що низпошле для тебе небосхил...
avatar
0
1267 Nemo • 01:52, 27.04.2017 [Лінк на твір]
Можна, можна поцілунком 
Випити все серце, 
Плямкати до болю лунко, 
І приправить перцем... 
Не лякливо, а затято 
Пробувати інших, 
Кожноденно нове свято, 
Зраджувати грішних... 
Прозу шепотом на вухо 
П'янко заплітати, 
Ти навчила мене рухам 
Як без крил літати... 
Я віршую, бо у венах 
Ти пульсуєш досі, 
Але в тих постільних сценах  
Не в твоїй я позі... 
Хай оманою зовеш ти 
Тії зазіхання, 
Не вернусь, покИ до решти 
Не навчусь кохання...
avatar
0
1266 Nemo • 21:58, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Можна, можна поцілунком
Випити все серце,
Плямкати до болю лунко,
І приправить перцем...
Не лякливо, а затято
Пробувати інших,
Кожноденно нове свято,
Зраджувати грішних...
Прозу шепотом на вухо
П'янко заплітати,
Ти навчила мене рухам
Як без крил літати...
Я віршую, бо у венах
Ти пульсуєш досі,
Але в тих постільних сценах 
Не в твоїй я позі...
Хай оманою зовеш ти
Тії зазіхання,
Не вернусь, покИ до решти
Не навчусь кохання...
avatar
0
1265 Nemo • 00:36, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Я давно так не сміявся,
Сперло від читання духу,
Ти кому за вірш продався?
Муза звідки, чуєш? Слухай!
І любов, і вдалі жарти
П'ятачка і Вінні-пуха,
Може так в сім'ї і варто
Час-від-часу: - чуєш? Слухай!
А було що далі, скажеш?
От цікава замануха,
Вибухав він часто в ражі?
Скільки діток? Чуєш? Слухай!
Це так форма, це забава,
Пий, кури, те саме нюхай,
Щоб усі вірші на славу
Так вдавались, чуєш? Слухай!
avatar
-1
1264 Nemo • 00:06, 26.04.2017 [Лінк на твір]
Все влучно, тільки трохи лайка,
На вуха тисне в цьому попурі,
Реально, виписана байка,
Та не брудни вірші у слово-грі.
Нас тут читають навіть діти,
А мова калинова у зворот
Спроможна виправить кульбіти,
Що видав матюкливий рот.
Тому наблизь свої магніти
І вирівняй ошурок хащі,
Паркан усяк гаразд глумити,
Та без трьох букв - на вигляд - краще...
avatar
0
1263 Nemo • 23:31, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Я пішов від тебе, мила,
Бо стомився...
Ти віршем мене поїла,
Я напився...
Заплітала дні у рими,
Начитався...
Музи, строфи-пілігрими,
Напитався...
Плаваю у світі прози,
І грішу я,
Бо влилА такую дозу,
Що віршую... :)
avatar
0
1262 Nemo • 23:13, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Змінив би трохи я Ваш вірш,
Але не маю на це права,
Боюсь, у мене вийде гірш,
Усяк шукає переправу.
Але, щоб Ваш лишився слід,
У часі Ви збагніть найперше:
У римі плисти також слід, -
Вода тоді не змиє звершень...
avatar
0
1261 Nemo • 22:59, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Я обіймаю Вас, як син...
Втираю сльози недолуго...
Вдивляюсь в риси, кожен згин...
В добро, що врізалося плугом...
Я Вас люблю за всіх дітей...
Які батьків не долюбили...
З-за недомов і з-за смертей...
Кого Ви пестили так мило...
Я прОшу прощення за тих,
Хто Вам наніс нестерпну рану...
Все повернув би, якби міг...
Я обійму Вас знову рано...
І цілий день, і цілу ніч...
Я віддаватиму Вам шану...
Той журавлиний в небі клич -
Це я молюсь за Вас віршами...
avatar
0
1260 Nemo • 22:35, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Задум хороший, душа аж співає,
Риму підправить досвід і час,
ЗИми серцеві розтануть у плаї,
Доки кохаєш твій зАпал не згас...
avatar
0
1259 Nemo • 22:26, 25.04.2017 [Лінк на твір]
Гарний спогад про минуле,
Нещодавній штрих,
Доки пам'ять не заснула,
Ми серед живих...
avatar
0
1258 Nemo • 17:30, 16.04.2017 [Лінк на твір]
нижче
Форма входа
Логін:
Пароль:
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz