Клас, неперевершені емоції нахлинули, навіть не буду чіплятись до форми, бо цей вірш надто щирий, щоб його правити. Дякую за відчуття, мрію і я зі своїм синочком так поговорити про щастя...
Спокуса віршем - в кожного своя, Нестерпно хочеться писати, Але не гірше співу солов'я Ти також можеш колисати... Додати такту, наголос в душі, Поллються рими, ніжні і незримі, І радо зранку чутимеш вірші, Мелодії, як трелі солов'їні...
Дякую за увагу, слушним було зауваження за банденеон, не додивився і уже змінив... А Чіпанго у творах зустрів у значенні таємничого острову, який знаходиться на межі неба і землі, тому й використав у вірші, тим більше, що підібралась рима. Натхнення і Вам...
ой, Романе, у щастя може бути насправді такий мінус, що люди не виживають... Все залежить від взаємної щирості і реальності того, що відчуває один (одна) і того, як сприймає це інша (інший)... усі трагедії, у своїй більшості, - бо люди, будучи буденними і ницими, не спроможні вчасно оцінити високих почуттів і прагнень...
Дякую за увагу до мого скромного творіння. Пнетеся губами - у значенні підставляєте вуста до поцілунків з ворогами. Ви ж знаєте, що у віршах є допустимим змінювати наголошеність. Щодо кальки - згода, інколи емоції заважають... Ще рах вдячний. Натхнення і Вам.
Дякую. Про закони і виконавців не я сказав, а хтось відомий, однак мене аж рве від несправедливості і намагання перекласти свою вину на інших, при тому, що ми самі дали в руки владу не тим... не достойним... а забрати - зась...