Поглядом п'яниш бурштином віскі,
Маниш до нестримного тепла,
Не підеш від тебе по-англійськи,
Не для всіх вогненно розцвіла.
Від пелюсток ніжних на вустах
Чути ніжний, неповторний шепіт,
Хто вловив його - навічно - птах,
Причарований до тебе, на твій трепіт.
Перегомін пульсу лічить час,
Змаху вій, як подиху, чекає,
Бо тобі не треба навіть фраз,
Щоб наповнити коханням аж до краю.
Слід парфумів, легкої ходи,
Серед тисяч миттю розпізнаю,
Та в цім світі обираєш ти:
Хто у Рай з тобою, хто - без... Раю...
|