Просто ніжно притулитись, Чути дихання тремтливе, Талим льодом, воском литись, Ну хіба ця мить – не диво? Зазирати у зіниці І безмовно відчувати: Що щаслива ти по вінця, Чи в житті щось більш є варте? Милі риси роздивитись, Все лице зацілувати, Серцем в серці разом битись, Чи буває краще свято? Пристрасть тиха, сокровенна, Душ захопливе торкання, І пульсує кожна вена, Чуєш жару розтікання? Тих обійм твоїх відвертих, Мрій, емоцій колихання, Ні, вже з пам’яті не стерти, Бо ти є – моє Кохання…
А вас любов постійно гріє в серці ! І це приємна щастям мить . вірш дуже молодо звучить , ніби писав молодий автор .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Жасміне, москалі за комуни носили Тараса Шевченка, як абсолютну ікону. То, що - викинути Кобзаря геть з української історії та культури? ;-) Стосовно До
leskiv: Цікаві роздуми. Хоча я не поділяю деякі Ваші думки. Якщо Ви - християнин, то знаєте, що Іісус насильство не вітав, навіть навпаки. Хоча в Західній Україні молоді віруючі повстанці після сповіді йшли у
ZhasminVKanoe:Додам іще. Невже нікого иншого не знайшлося на головну роль, окрім п. Стрельникова, який "уславився" головно ролями в (нез)численних кацапських чи кацапсько-(пс