Просто ніжно притулитись, Чути дихання тремтливе, Талим льодом, воском литись, Ну хіба ця мить – не диво? Зазирати у зіниці І безмовно відчувати: Що щаслива ти по вінця, Чи в житті щось більш є варте? Милі риси роздивитись, Все лице зацілувати, Серцем в серці разом битись, Чи буває краще свято? Пристрасть тиха, сокровенна, Душ захопливе торкання, І пульсує кожна вена, Чуєш жару розтікання? Тих обійм твоїх відвертих, Мрій, емоцій колихання, Ні, вже з пам’яті не стерти, Бо ти є – моє Кохання…
А вас любов постійно гріє в серці ! І це приємна щастям мить . вірш дуже молодо звучить , ніби писав молодий автор .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.