Просто ніжно притулитись, Чути дихання тремтливе, Талим льодом, воском литись, Ну хіба ця мить – не диво? Зазирати у зіниці І безмовно відчувати: Що щаслива ти по вінця, Чи в житті щось більш є варте? Милі риси роздивитись, Все лице зацілувати, Серцем в серці разом битись, Чи буває краще свято? Пристрасть тиха, сокровенна, Душ захопливе торкання, І пульсує кожна вена, Чуєш жару розтікання? Тих обійм твоїх відвертих, Мрій, емоцій колихання, Ні, вже з пам’яті не стерти, Бо ти є – моє Кохання…
А вас любов постійно гріє в серці ! І це приємна щастям мить . вірш дуже молодо звучить , ніби писав молодий автор .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас 
0
вірш дуже молодо звучить , ніби писав молодий автор .